Відмінності між версіями «Тілки»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Медіа)
Рядок 136: Рядок 136:
 
{{#ev:youtube|nbp303c0ZJQ}}
 
{{#ev:youtube|nbp303c0ZJQ}}
 
{{#ev:youtube|IgY08Ih81xc}}
 
{{#ev:youtube|IgY08Ih81xc}}
 +
 +
==Вірші==
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 16:44, 4 листопада 2018

Тілки, тілко = Тілько. Сорок бочок наготовили, а тілко у одну насипали оливи. Рудч. Ск. II. 150.

Сучасні словники

ТІЛЬКИ 1. присл.Майже зараз; щойно.

Було ще не пізно — тільки починало смеркати (Панас Мирний, IV, 1955, 286); Чую, як мої очі, ось тільки холодні й сердиті, раптом заграли від почуття, голос м'який став і теплий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 266); Він оце тільки повернувся з тунелю, де спостерігав останні роботи, що з'єднували північний вхід з південним (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 256); Він, здається, одним з перших помітив прапороносців, коли вони тільки з'явилися на узліссі (Олесь Гончар, III, 1959, 369).

Тільки що: а) зовсім недавно; щойно.

Я тільки що знов прочитала Ваш дужий, неначе у крицю закований, Міцно узброєний вірш (Леся Українка, I, 1951, 150); Акин пощипував струни домбри, співучим речитативом імпровізуючи пісню про тільки що прибулий караван (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 53); Ніч тільки що огорнула небо, й будинок, і двір, і сад, і ставок, і тополі.. Спить Остап (Олександр Довженко, I, 1958, 222);

б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом.

Раз Нимидорі приснилось.. Одно сонце серед неба, а друге тільки що сходить в червоних хмарах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 245); На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392).

2. присл. Ледве, трохи.

Сльози утирає [Ярина], На шлях поглядає; Із куряви щось вигляне І знов пропадає, Ніби шапка через поле Котиться, чорніє, Пропадає мошечкою Тільки, тільки мріє, Та й пропало(Тарас Шевченко, II, 1963, 336); Те, що місяць назад тільки заклюнулось у серці, тепер уже снувало перед його очима, заволоділо його думками (Панас Мирний, I, 1949, 384).

3. част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в кількості, віддалі, величині; всього, не більше як, всього лише.

Вже вина в бутлі зосталось тільки на дні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 256); Я маю в селі Красиловці — три милі відси, тільки три милі — молоденьку небогу, сирітку по небіжчиці сестрі (Леся Українка, III, 1952, 645); А шинеля в Вані тільки до халяв (Володимир Сосюра, I, 1957, 334); Коли поїзд посунув далі, на мокрому пероні залишився тільки один пасажир із диктовою валізкою в руках (Петро Панч, Синів.., 1959, 3);

//  Уживається з обмежувально-видільним відтінком, у значенні: лише; ніхто інший, ніщо інше, як; ні в якому іншому місці, ні в який інший час і т. ін., крім. 

Софія Петрівна сердито обвела оком цілу родину.., але співчував їй тільки Антоша (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 388); [Орест:] Ви не любите лотерей? [Саня:] Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю (Леся Українка, II, 1951, 32); Дурні дядьки! Ні один з вас не розчовпає: Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 47); Та скажи мені, друже, нащо все в житті приходить тільки тоді, коли ми перестаємо бажати цього? (Юрій Яновський, II, 1958, 75); В кімнаті було тепло, шкварчала кухня, і тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до кісток — все тіло на ній тіпалося (Олесь Гончар, III, 1959, 190); Кожний вишукував товариша по своєму пір'ю: пани віталися тільки до панів, купці — до купців (Панас Мирний, III, 1954, 258); На хуторянських волів теж марні надії.. Отже, надія, все-таки, тільки на себе та на своїх коней (Олесь Гончар, III, 1959, 224);

// У поєднанні з часткою хіба, лише (лиш) посилює обмеження. 

Кругом така тиша, як у вусі: ні людина не загомонить, ні собака не гавкне... хіба тільки трісне суха дровинячка під важкими ступнями товариства (Панас Мирний, I, 1949, 286); За ними [молодицями] видко було громаду чоловіків, старих і середніх, і лиш тільки один Йон Галчан залишився поміж жінок та про щось жваво балакав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281);

// У поєднанні з часткою ще або без неї вказує на обмеження дії, явища початковим або попереднім етапом. 

Мотря того лихого дня прокинулась, ще тільки на світ стало благословитись (Панас Мирний, I, 1949, 291); А ще тільки середа, 2 дні до п'ятниці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 149);

// Не раніше, як. 

Тільки через неділь п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко, почав пізнавати дядька, тітку, людей... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 444); Тільки в чверть на дванадцяту — як посвідчив годинник Сахно — авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Юрій Смолич, I, 1958, 45).

І (та й) тільки; Та (й) тільки всього; [Та] тільки й діла — і все, більше нічого.

Щоб не зробити знов помилки, прийшов до вас. Козак я й тільки — прийміть мене до ваших лав (Володимир Сосюра, I, 1957, 446); Та й чудний же він. Як вирядиться було у нову свою халамиду.., примаже височки оливою, візьме парасоль у руки — ну прямо реготатися з нього, та й тільки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 76); Полізе [Чіпка] в розвалений погріб, назбирає ще торішньої ріпи,.. начистить, зварить юшки — та й тільки всього! (Панас Мирний, I, 1949, 299); — Махнути б на неї [тару] рукою, та тільки й діла! (Олесь Гончар, III, 1959, 417);

Тільки й (і) — виражає посилений відтінок обмеження.

Тільки мені й потіхи, що коли присняться мої дітки (Марко Вовчок, I, 1955, 278); Тільки й щастя, тільки й жити, Покіль буде сонце гріти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 242); Тільки і мрії було, щоби клаптик малесенький поля, Дім, та город (Микола Зеров, Вибр., 1966, 259);

Тільки й його (її, їх, твого, вашого і т. д.), що… — уживається при вказівці на дуже маленьку частку радості, щастя і т. ін., що випала на чиюсь долю.

[Груїчева:] Та вже звісно, ви її змалку балуєте. [Олімпіада Іванівна:] А що ж з нею робить? Правду кажучи, тільки й її, що погуляє бідна дитина (Леся Українка, II, 1951, 6);

Тільки його (її і т. ін.) й бачили див. бачити; Тільки й різниці, що… див. різниця 1; Тільки й розмови див. розмова; Тільки так; Так тільки — без потреби, без певного наміру, без серйозних підстав або наслідків.

Сусід до себе кликав кума: «Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип'ємо, сальця з'їмо шматок». А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так(Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяйнів? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 106).

Не тільки світу (сонця), що у вікні див. вікно; Тільки бровою(рукою і т. ін.) повести ; Тільки душа в тілі — про серйозно хвору, вкрай виснажену або дуже втомлену людину; ледве живий.

— Отак увесь вік свій прожила, — дума далі баба Сикліта, — тільки душа в тілі, .. все дома сиділа, діло робила, а долі своєї не діждала! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); Тільки жмурки пішли ; Тільки й думки (на думці) див. думка;Тільки тінь залишилася [зосталася і т. ін.] від (рідко з) кого див. тінь; Тільки цього [ще] бракувало!.

4. част. видільно-обмежувальна. Служить для логічного виділення певного слова (певних слів) у реченні, до якого (яких) вона стосується.

Усі вони знали, який суд буде, і тільки дожидали того дня, коли скінчиться (Марко Вовчок, I, 1955, 363); — Вчора я признався до його в королівському палаці, як до давнього свого колеги, а він чи не впізнав мене й справді, чи тільки вдавав так, бо не хотів впізнати (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 50); Він живий, той вітер.. Треба тільки уміти слухати. А дід навчився (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); — Ходім, Марусю... — Вони пішли, а вслід їм: — Стережи, стережи! Чи встережеш тільки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 108); У юрбі моя сестра... Та тільки чому така бліда вона? (Володимир Сосюра, II, 1958, 416).

5. част. підсилювальна. Уживається для підкреслення крайнього напруження дії.

Сава Петрович аж трусився весь від злості. Але стримавсь. Як тільки міг спокійно, витяг цигарку, сірники і, вдаючи, що не хоче накурювати в кімнаті, вийшов за двері в коридор (Андрій Головко, II, 1957, 196);

//  Уживається у заперечних реченнях при займенниках і прислівниках для посилення уявлення про велику кількість, об'єм, повноту охоплення і т. ін. чого-небудь.

Він слухав, облизуючи щохвилі сухі губи,.. слухав усе, що я тільки не розповідав, — аби звідти, аби з гір, про гори... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 372); — Ех, де нас тільки не було!.. По таких горах носило, на такі верховини виносило..! (Олесь Гончар, II, 1959, 89); // Уживається з відтінком підсилювального і модального значення: а) у поєднанні з часткою б вносить елемент бажаності.

Тільки б хвороба не мучила тіла і туга минала Душу, позбавлену прикрих турбот та нестерпного жаху! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 158);

б) при формах наказового способу дієслова уживається для виділення, підкреслення значення, вираженого дієсловом.

[Орест:] Моя слабість, моє нещастя мине, зникне раптом, тільки скажи мені слово, одно слово! (Леся Українка, II, 1951, 90); — Ну, ти його тільки торкни, котигорошка, то він зараз і розсиплеться, — невдоволено промовив Остап (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); — Мамо! Ти тільки не хвилюйся. Гайдамаки! — Де? — обмерла мати (Андрій Головко, II, 1957, 594);

//  У поєднанні з займ. що вживається як допоміжний засіб при оформленні окличного речення.

— Господи! що тільки робиться на вигоні! — вскочивши в хату, замість привіту, прокричала сусіда (Панас Мирний, I, 1949, 318); Що ж воно тільки робиться на світі божому! Яка рука підвела темну селянську стихію на бунт? (Михайло Стельмах, I, 1962, 565).

Подумати тільки; [Ти] подумай тільки; [Ви] подумайте тільки див. подумати; Тільки [і, й] подавай (подай) див. подавати.

6. спол. часовий. Указує на те, що дія головного речення настає одразу після того, як здійсниться дія підрядного речення; відповідає за знач.: ледве, щойно.

Тільки свисну — миттю кінь прилине. За хвилину ми вже в горах будем! (Леся Українка, I, 1951, 391); Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний, I, 1949, 367); День ввійшов просто через вікно — враз і прекрасно — тільки мати розсунула віконниці і розчинила раму (Юрій Смолич, II, 1958, 7);

//  У складі парних сполучників тільки..., як; тільки що..., як підкреслює швидке безпосереднє настання іншої дії.

Тільки Кузнецов почав розповідати, як у двері хтось постукав (Андрій Головко, II, 1957, 467); Тільки що він, набравши повну жменю [мідяків], ховав у кишеню, як його хтось легенько взяв за плечі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446);

//  У складі сполучників як тільки, тільки лиш підкреслює швидке настання наступної дії, певного стану.

Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 24); — Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування [землі] (Михайло Стельмах, II, 1962, 17); — А так, дивись, Романе, тобі всюди і шана, і хвала. Тільки лиш глянуть на твої погони, на п'ятикутну зірку, на твій ППШ — одразу капелюхи з голів... (Олесь Гончар, III, 1959, 192).

7. спол. протиставний. Сполучає речення, одне з яких виражає невідповідність тому, про що говориться в іншому; відповідає за значенням сполучникам: а, але, проте, однак.

Управитель став дибки, — тільки не зміг пізнати того, хто до його озвався (Марко Вовчок, I, 1955, 176); Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий (Леся Українка, I, 1951, 392); Він щось їй крикнув, тільки вона недочула (Грицько Григоренко, Вибр. 1959, 36); Він крикнув: — По зрадниках!.. — тільки були слова ці для нього останні (Володимир Сосюра, I, 1957, 455);

//  У поєднанні з іншими протиставними сполучниками а, але, та і т. ін. підсилює їх значення або таку невідповідність.

Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат [солдат], а тільки його парсуна, — засоромилась (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 12); Але тільки тінь впала, або шеберхнуло щось — вже вона [ящірка] зникла у непомітній шпарці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); «Яка погана, — Муха каже, — На світі доленька твоя..» На річ таку Бджола сказала: «Нехай воно і так, Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк» (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 65);

//  У складі протиставного сполучника тільки що приєднує речення з протиставним значенням.

Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший..! Тільки що гордий дуже, — на жадну не погляне, не заговорить (Марко Вовчок, I, 1955, 112); І хитається, все хитається степовий бурлака, здається, наспівує ту ж тягучу, сумно-спокійну мелодію; тільки що не чутно її за вітром (Степан Васильченко, II, 1959, 22).

8. спол. єднальний. У складі парних сполучників не тільки…, але і (й); не тільки…, а і (й); не тільки…, та і (й); не тільки…, ще і (й) підкреслює те, що якась дія переходить через вказані межі.

Він часто так лежав не тільки в свято, як то всі добрі люди роблять, — але і в будень (Леся Українка, III, 1952, 637); Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а і вивіз собі матеріал для роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 345); Живуть як у раю: не тільки сварки і лайки меж ними нема, та й думки противної одно проти другого не зна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); «Усе ти [Ластівко] між людьми і не боїшся їх, Пройдисвітів таких; Не тільки що під стріхою співаєш, Ще й у вікно літаєш...» (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 131).

9. У складі складених умовних сполучників як тільки, коли тільки, коли б тільки, якщо тільки, якби тільки та ін. уживається при вираженні готовності, прагнення до чогось.

А такий [Максим Гримач] був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує (Марко Вовчок, I, 1955, 89); Коли тільки річ у грошах, — вона заставить себе, а роздобуде їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383);

//  Уживається як умовний сполучник і приєднує підрядне умовне речення.

— Гляди мені: тільки будеш тне зобижати, то я тебе покину... (Панас Мирний, I, 1949, 351); — Тільки б дав нам біг щасливо Повернутися додому, — Срібла-золота насиплю Я співцеві дорогому!.. (Леся Українка, I, 1951, 379).

10. присл., рідко, розм. Те саме, що стільки.

Петрик ще ніколи не бачив тільки незнайомих очей, щоби на нього дивилися (Марко Черемшина, Тв., 1960, 35); — Ніхто би тобі за нього тільки не дав (Лесь Мартович, Тв., 1954, 69).

Ілюстрації

Тільки 1.jpg Тільки03.png Тільки 3.jpg

Медіа

Вірші

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 139.

Михайло Стельмах. Твори в семи томах. Том 7. Київ. Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1984.

Зовнішні посилання