Відмінності між версіями «Тяжкий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Ілюстрації)
 
(не показані 10 проміжних версій 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Тяжкий, -а, -е. '''1) Тяжелый. ''Тяжке колесо. ''Левиц. 2) Трудный. ''Тяжкі часи. ''Стор. М. Пр. 59. 3) Сильный, большой, великій. ''Лихо тяжке. ''Шевч. ''Тяжке нарікання. ''Єв. Мт. II. 18. Ум. '''Тяженький. '''
 
'''Тяжкий, -а, -е. '''1) Тяжелый. ''Тяжке колесо. ''Левиц. 2) Трудный. ''Тяжкі часи. ''Стор. М. Пр. 59. 3) Сильный, большой, великій. ''Лихо тяжке. ''Шевч. ''Тяжке нарікання. ''Єв. Мт. II. 18. Ум. '''Тяженький. '''
 
[[Категорія:Тя]]
 
[[Категорія:Тя]]
−
==Сучасні словники==
 
−
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
−
ТЯЖКИ́Й, а, е; вищ. ст. тяжчий, а, е.
 
−
1. Який має велику вагу, значний вагою; важкий; протилежне легкий. Дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили (Леся Українка, I, 1951, 338); Кінь.. був зав'ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем (Олесь Гончар, III, 1959, 122); Варивон.. потягнув до себе ятір. — Ох, і тяжкий. Напевне, повно набилося риби (Михайло Стельмах, II, 1962, 206);
 
−
//  Більший вагою, ніж звичайно мають подібні предмети. Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем, на розпеченім асфальті, Тяжке, добірне зерно (Максим Рильський, III, 1961, 108);
 
−
//  В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. Тяжкою баштою чорніє карагач (Микола Бажан, Вибр., 1940, 188); А гори Зімкнулись, як вежі тяжкі навкруги (Олесь Гончар, IV, 1960, 14);
 
−
//  Густий, щільний (про тканину, виріб з тканини). На вікнах, мов чорні птиці, розпласталися тяжкі з пацьорками платки (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 100).
 
−
♦ Тяжкий хрест нести — те саме, що Важкий хрест нести (див. важкий). Свиридові така уже фортуна випала: усі ці роки ходити у смертниках, то, хоч і жаль його, але хай сам несе свій тяжкий хрест (Михайло Стельмах, II, 1962, 18).
 
−
2. Великий, масивний (про людину, тварину і частини їх тіла). Перепелиця пурхнула.. і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 18); Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (Максим Рильський, I, 1956, 96); Він [гайдук] стояв тяжкий, кремезний, Склавши руки (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 83); Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (Микола Бажан, I, 1946, 141);
 
−
//  Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості, болю і т. ін. З тяжкою од клопоту головою ходив він од варти до варти (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 159); Ноги робляться такі тяжкі, що без фізичних зусиль їх не можна переставляти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 198).
 
−
3. Позбавлений легкості, швидкості (про ходу, біг і т. ін.). Як відходили [панотчики], то червоний ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 202).
 
−
4. Здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження. В тім гаю, У тій хатині, у раю, Я бачив пекло... Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Тарас Шевченко, II, 1963, 252); Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди, потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Марко Вовчок, I, 1955, 110); Між нащадками знялася Боротьба тяжка, завзята (Леся Українка, I, 1951, 386); Йде найкраща кіннота світу, якій після семисотверстного тяжкого переходу.. нині стелеться попереду в осіннім світанні рівний, як море, таврійський степ (Олесь Гончар, II, 1959, 382);
 
−
//  Який відбувається, проходить з напруженням, утрудненням, неспокійно, пов'язаний з неприємними фізичними відчуттями. Джмелик чув його тяжке дихання..; той чоловік був уже напівмертвий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 537); Під сосною спить Олекса Завертайло. Сон у нього тяжкий, гнітючий, неспокійний (Олександр Левада, Драми.., 1967, 123).
 
−
5. Який несе з собою страждання, характеризується знегодами, труднощами, поневіряннями і т. ін. В тяжких обіймах білого терору тремтіло місто... (Володимир Сосюра, I, 1957, 474); Становище тяжке Противник насідає. Втрати величезні (Олесь Гончар, II, 1959, 426);
 
−
//  Пов'язаний з фізичним чи розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями; несприятливий. Понеділок, що, як каже напівжартівливо народне повір'я, є тяжкий день, був для нас таки й справді тяжким (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 222);
 
−
//  Сповнений труднощів, нестатків, страждань, горя і т. ін. Невимовно тяжким було Тарасове життя в далекій неволі (Панас Мирний, V, 1955, 313); Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 312); Минулого розбивши тьму, Стоїть Кобзар перед очима; Його тяжка й велична путь.. У даль простерлася, видима (Максим Рильський, III, 1961, 34); Жалілася [мати] на своє тяжке одиноке життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 74).
 
−
♦ Тяжка година — те саме, що Лиха година (див. лихий1); Тяжкий хліб — робота, пов'язана з великими труднощами, напруженням і т. ін. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш [вчителя] хліб (Михайло Стельмах, II, 1962, 99).
 
−
6. Значний за ступенем, інтенсивністю. Чого ж смутний, невеселий Іде [козак] — чуть не плаче? Якусь тяжку недоленьку Віщує козаче [серце]. Чує серце, та не скаже, Яке лихо буде (Тарас Шевченко, I, 1963, 107); Коли тут — лихо мені тяжке! — рознедужався Павло мій (Марко Вовчок, I, 1955, 4); У горі тяжкому хто б тобі втіху подав? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 310);
 
−
//  Значний за силою прояву; значний за глибиною (про почуття, душевні страждання). Галин погляд світився тяжкою мукою (Панас Мирний, I, 1949, 391); Тяжкії ридання Співцеві знялися у грудях (Леся Українка, I, 1951, 346); Я ж буду знов пісні складати, В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий... (Максим Рильський, I, 1960, 100); Тяжку журбу понесли селяни й у свої домівки, а другого дня прийшли до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних [убитих] людях, які йшли до царя (Михайло Стельмах, I, 1962, 485);
 
−
//  Найгірший, найбільший. Стали вони [Онисько і Василь] тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, I, 1949, 218); Та ось раз підгледіла Ворона, хто її ворог тяжкий (Іван Франко, IV, 1950, 74); — Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 511); У тяжких, нелюдських злиднях жив пригнічений народ (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 31);
 
−
//  Значний, великий, який несе з собою прикрощі, призводить до поганих наслідків. Стала [Оксана] вп'ять [знову] молитися і бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 458); — Усякий душогубець носитиме до віку до суду тяжкий гріх свій (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 99); [Роман:] Серденько моє, світе мій!.. На душі моїй лежить тяжка провина, і я мушу її виявити перед тобою... (Марко Кропивницький, II, 1958, 53); Тяжку втрату в домашньому господарстві Йонька зустрів ніби спокійно (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 514);
 
−
//  Який глибоко, боляче вражає, викликає сильні переживання. Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п'яний зневажив її, матір, тяжкими докорами... (Панас Мирний, I, 1949, 282); «Дурепа» — це тяжка образа для Фросі (Андрій Головко, I, 1957, 213); Був час, коли Клава боялася зустрічі з Тарасом.., вона передбачала тяжку розмову, душевні страждання (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 165);
 
−
//  Дуже серйозний, небезпечний, який завдає мук, страждань (про хворобу, рану, хворобливий стан). Панночка у тяжкому, мабуть, недузі — бо звела очі вгору і вхопилась за лівий бік — тільки не крикне (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (Олесь Гончар, III, 1959, 180); Рана була тяжка, бо пролежав я, не встаючи з ліжка, майже півтора місяця (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 84);  * Образно. Возз'єднана Україна, спираючись на дружбу і братню допомогу народів СРСР, не тільки швидко загоїла тяжкі рани, завдані війною, але й добилася дальшого піднесення своїх продуктивних сил (Комуніст України, 9, 1969, 8).
 
−
7. Дуже сумний, гнітючий, безрадісний (про думки, почуття, настрій і т. ін.). Молюся, знову уповаю, І знову сльози виливаю, І думу тяжкую мою Німим стінам передаю (Тарас Шевченко, II, 1963, 303); Люди якісь залякані, сумні, жінки в чорних крепах.. враження (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 354); Зловісні спалахи шаріли навколо, й така туга розлита була в цьому невірному світлі, такі недобрі звуки порушували нічну тишу, що вся, здавалось, земля стогнала від тяжкого передчуття (Олександр Довженко, I, 1958, 283); Йому було якось не по собі, і Тимко знав, що.. це тяжке почуття буде мучити його ще дуже довго (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).
 
−
8. Дуже густий, непроглядний (про туман, імлу і т. ін.). У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє; Над ним хмарою чорніє Туман тяжкий... (Тарас Шевченко, I, 1963, 243); Грізний тупіт огнегривих коней Будив луну серед тяжкої мли (Максим Рильський, II, 1960, 89).
 
−
9. Дуже густий, сильний і неприємний (про запах і т. ін.). Ляда в чулан одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (Степан Васильченко, II, 1959, 17); В хаті було тяжке повітря. Вікно затулене ганчір'ям (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 104);
 
−
//  Який утруднює дихання. Тривожна ніч, тяжка задуха Кругом на поле налягла (Павло Тичина, II, 1947, 62).
 
−
10. Який виражає суворість, похмурість. Люди уникали тяжких Панкєвичевих очей, а він, як свердельцями, впивався ними в людські обличчя (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 156); Його тяжкий погляд перейшов на дівчину (Михайло Стельмах, I, 1962, 343).
 
−
11. тільки ж., ким і без додатка, розм. Вагітна (у 1 знач.). — Жінка його тоді саме тяжка була отим сміттям, — кивнула Уляна на колиску, де пхинькала маленька дитина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437).
 
−
Ходити тяжкою — бути вагітною. — Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (Михайло Стельмах, II, 1962, 102).
 
−
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 
−
Орфографічний словник української мови: ТЯЖКИЙ
 
−
тяжки́й
 
−
прикметник
 
  
−
Словник синонімів: ТЯЖКИЙ
+
1. Присл. до тяжкий 1—10; вищ. ст. тяжче. Шість осіб і тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 78); Рясні гойдаються сади На яснотканих гобеленах, Налиті пурпуром плоди Звисають тяжко з віт зелених (Максим Рильський, II, 1960, 106); Марійка змахнула сльозу з очей і вдавано тяжко винесла свою повноту в темний коридор (Михайло Стельмах, II, 1962, 20); Як ось двері одчинились, і лізе в хату, тяжко переступаючи через поріг, батько Пугач(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 134); Я знаю, що він убогий, і хворий, і тяжко заробляв на хліб (Леся Українка, III, 1952, 692); Кожне тітчине слово гострим ножем поверталося у серці Гнатовому.. То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті...! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); Тихо в хаті та сумно, тільки чутно, як братова плаче, або брат тяжко.. зітхне. (Марко Вовчок, I, 1955, 42); На тимчасово окупованій ворогом Україні старі мої вчителі потрапили в біду: позбавлені пенсії, жили дуже тяжко (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 71); Іванко тяжко плакав по смерті свого добродія (Іван Франко, VIII, 1952, 280); Сидить батько кінець стола. На руки схилився; Не дивиться на світ божий: Тяжко зажурився (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); Тяжко мучиться Оксен і стогне уві сні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 532); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Олександр Довженко, I, 1958, 259); Хорувала вона тяжко тижнів ізо три (Марко Вовчок, I, 1955, 68); — Вітю, а він що, дуже тяжко поранений був? (Андрій Головко, I, 1957, 477);  
−
ТЯЖКИЙ
+
//  розм. Дуже, надзвичайно. Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар, Аж небо все зачервонілось, Великий тяжко був пожар (Іван Котляревський, I, 1952, 103); Була удова Векла Ведмедиха.. на усе село! ..Тяжко розумна була! (Квітка-Основ'яненко, Вибр., 1937, 312); Черевань був тяжко грошовитий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49).
−
важкий, не легкий, о. стопудовий; (хто) огрядний, масивний, опасистий; (- ноги) обважнілий; (- працю) виснажливий, сутужний, с. увередливий, каторжний; (час) трудний, скрутний; (подих) напружений, (сон) гнітючий, (- думки, ще) безрадісний, (ефект, ще) невідрадний; (шлях) тернистий; (- міру вияву) значний, інтенсивний; (докір) обтяжливийй; (- горе) глибокий; (танк) потужний; (гріх) великий, с. непростимий, неспокутимий, незамолймий, смертельний; (крок) незграбний; (- хворобу) небезпечний; (туман) густий, непроглядний; (погляд) похмурий, суворий; (
+
−
Українсько-російський словник: ТЯЖКИЙ
+
−
ТЯЖКИЙ
+
−
тяжёлый, книжн. тяжкий; (обременительный, огорчительный) тягостный; (связанный с трудностями, нелёгкий) трудный; бедственный
+
−
тяжке враження — тяжёлое [тягостное] впечатление
+
−
тяжке минуле — тяжёлое прошлое
+
−
тяжкі часи — трудные [тяжёлые] времена
+
−
Фразеологічний словник української мови: ТЯЖКИЙ
+
−
ТЯЖКИЙ
+
  
−
запрягти́ / запряга́ти в (тяжке́) ярмо́ кого. Поневолити, примусити працювати на себе. Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський); (Дяк:) Горить душа помститись на ляхах за наш скривджений народ: запрягли в тяжке ярмо нашого козака, одібрали усе, а тепереньки відбирають і дідівську віру (М. Лазорський); Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе (Україну) в ярмо?! (Л. Костенко); Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко).
+
2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про відчуття великої ваги, що потребує значних зусиль або крайнього напруження в дії. — На плечах несете мливо?.. Тяжко? — Аби тільки було що нести (Михайло Стельмах, II, 1962, 69); Він перевіз її [Юлю] на другий берег Дніпра, і хоч як йому було тяжко для рук, перехопив її одним духом(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 449);  
 +
//  Про наявність знегод, труднощів, страждань. В неволі тяжко, хоча й волі, Сказать по правді, не було (Тарас Шевченко, II, 1963, 16); Час вмирати, Бо страшно, тяжко в світі жить (Іван Франко, XIII, 1954, 144); Хлопці бачили, як тяжко живеться молодиці, і одностайно вирішили допомогти по господарству (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 358);
  
−
нести́ свій (важки́й, тяжки́й) хрест. Терпляче зносити труднощі, все, що судилось і стало неминучим у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Коцюбинський); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести (І. Франко); Тяжкий свій хрест мовчки несло жіноцтво у війну (М. Стельмах); — Кожному дано нести свій хрест — терпіння і надію (Б. Харчук).  
+
//  Про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю і т. ін. — А я ледве додибала До вашої хати, Не хотілось на чужині Одній умирати! Коли б Марка діждатися... Так щось тяжко стало! (Тарас Шевченко, I, 1963, 319);  
 +
//  Про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій, стан. — Тяжко мені. Тяжко, мамо! Нащо дала вроду? Нащо брови змальовала [змалювала], Дала карі очі? Ти все дала, тілько долі, Долі дать не хочеш! (Тарас Шевченко, I, 1963, 153); Туга гнітила серце Олександрі.. їй було так гірко, так тяжко на світі! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68).  
  
−
тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).
+
♦ На серці (серденьку) тяжко див. серце, серденько; Тяжко на душі кому, у кого — хтось дуже сумний, з гнітючим настроєм, у важкому душевному стані. Довго їхав Шрам, понуривши голову: тяжко стало старому на душі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 74); — Свирид приходить до мене, коли йому тільки дуже тяжко на душі(Михайло Стельмах, II, 1962, 101
  
−
тяжки́й хліб. Заробітки, здобуті важкою працею, великими зусиллями. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш (вчителя) хліб (М. Стельмах).
+
[[Файл:Тяжко.jpg|міні]]
−
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
+
  
−
ТЯЖКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. тя́жчий, а, е.
 
  
−
1. Який має велику вагу, значний вагою; важкий; протилежне легкий. Дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою (Коцюб., І, 1955, 13); Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили (Л. Укр., І, 1951, 338); Кінь.. був зав’ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем (Гончар, III, 1959, 122); Варивон.. потягнув до себе ятір. — Ох, і тяжкий. Напевне, повно набилося риби (Стельмах, II, 1962, 206); // Більший вагою, ніж звичайно мають подібні предмети. Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем, на розпеченім асфальті, Тяжке, добірне зерно (Рильський, III, 1961, 108); // В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. Тяжкою баштою чорніє карагач (Бажан, Вибр., 1940, 188); А гори Зімкнулись, як вежі тяжкі навкруги (Гончар, IV, 1960, 14); // Густий, щільний (про тканину, виріб з тканини). На вікнах, мов чорні птиці, розпласталися тяжкі з пацьорками платки (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 100).
+
Синоніми:ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО.
 +
Антоніми : легко, просто.
 +
Зв'язок слова з іноземними джерелами:
 +
Англійська: Heavily, severely , oppressively.
 +
Німецька : Schwer.
 +
Французька : Dur.
  
−
◊ Тяжки́й хрест не́сти — те саме, що Важки́й хрест нести́ (див. важки́й). Свиридові така уже фортуна випала: усі ці роки ходити у смертниках, то, хоч і жаль його, але хай сам несе свій тяжкий хрест (Стельмах, II, 1962, 18).
+
==Джерела та література==
  
−
2. Великий, масивний (про людину, тварину і частини їх тіла). Перепелиця пурхнула.. і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (Коцюб., І, 1955, 18); Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі (Рильський, І, 1956, 96); Він [гайдук] стояв тяжкий, кремезний, Склавши руки (Воронько, Коли я.., 1962, 83); Він владно плив, на клекотіння водні Тяжкі долоні мірно кладучи (Бажан, І, 1946, 141); // Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості, болю і т. ін. З тяжкою од клопоту головою ходив він од варти до варти (П. Куліш, Вибр., 1969, 159); Ноги робляться такі тяжкі, що без фізичних зусиль їх не можна переставляти (Тют., Вир, 1964, 198).
+
==Зовнішні посилання==
  
−
3. Позбавлений легкості, швидкості (про ходу, біг і т. ін.). Як відходили [панотчики], то червоний ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Март., Тв., 1954, 202).
+
http://tut-cikavo.com/biohrafii/190-vidatni-lyudi
  
−
4. Здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження. В тім гаю, У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч., II, 1963, 252); Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди, потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Вовчок, І, 1955, 110); Між нащадками знялася Боротьба тяжка, завзята (Л. Укр., І, 1951, 386); Йде найкраща кіннота світу, якій після семисотверстного тяжкого переходу.. нині стелеться попереду в осіннім світанні рівний, як море, таврійський степ (Гончар, II, 1959, 382); // Який відбувається, проходить з напруженням, утрудненням, неспокійно, пов’язаний з неприємними фізичними відчуттями. Джмелик чув його тяжке дихання..; той чоловік був уже напівмертвий (Тют., Вир, 1964, 537); Під сосною спить Олекса Завертайло. Сон у нього тяжкий, гнітючий, неспокійний (Лев., Драми.., 1967, 123).
+
https://skarbnuchka-10.jimdo.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2/
  
−
5. Який несе з собою страждання, характеризується знегодами, труднощами, поневіряннями і т. ін. В тяжких обіймах білого терору тремтіло місто… (Сос., І, 1957, 474); Становище тяжке. Противник насідає. Втрати величезні (Гончар, II, 1959, 426); // Пов’язаний з фізичним чи розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями; несприятливий. Понеділок, що, як каже напівжартівливо народне повір’я, є тяжкий день, був для нас таки й справді тяжким (Збан., Єдина, 1959, 222); // Сповнений труднощів, нестатків, страждань, горя і т. ін. Невимовно тяжким було Тарасове життя в далекій неволі (Мирний, V, 1955, 313); Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди (Коцюб., II, 1955, 312); Минулого розбивши тьму, Стоїть Кобзар перед очима; Його тяжка й велична путь.. У даль простерлася, видима (Рильський, III, 1961, 34); Жалілася [мати] на своє тяжке одиноке життя (Тют., Вир, 1964, 74).
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
−
 
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
−
◊ Тяжка́ годи́на — те саме, що Лиха́ годи́на (див. лихи́й1); Тяжки́й хліб — робота, пов’язана з великими труднощами, напруженням і т. ін. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш [вчителя] хліб (Стельмах, II, 1962, 99).
+
−
 
+
−
6. Значний за ступенем, інтенсивністю. Чого ж смутний, невеселий Іде [козак] — чуть не плаче? Якусь тяжку недоленьку Віщує козаче [серце]. Чує серце, та не скаже, Яке лихо буде (Шевч., І, 1963, 107); Коли тут — лихо мені тяжке! — рознедужався Павло мій (Вовчок, І, 1955, 4); У горі тяжкому хто б тобі втіху подав? (Зеров, Вибр., 1966, 310); // Значний за силою прояву; значний за глибиною (про почуття, душевні страждання). Галин погляд світився тяжкою мукою (Мирний, І, 1949, 391); Тяжкії ридання Співцеві знялися у грудях (Л. Укр., І, 1951, 346); Я ж буду знов пісні складати, В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий… (Рильський, І, 1960, 100); Тяжку журбу понесли селяни й у свої домівки, а другого дня прийшли до батюшки, щоб він відправив панахиду по безневинно убієнних [убитих] людях, які йшли до царя (Стельмах, І, 1962, 485); // Найгірший, найбільший. Стали вони [Онисько і Василь] тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Мирний, І, 1949, 218); Та ось раз підгледіла Ворона, хто її ворог тяжкий (Фр., IV, 1950, 74); — Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот! (Вільде, Сестри.., 1958, 511); У тяжких, нелюдських злиднях жив пригнічений народ (Забіла, Малим… 1958, 31); // Значний, великий, який несе з собою прикрощі, призводить до поганих наслідків. Стала [Оксана] вп’ять [знову] молитися і бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх (Кв.-Осн., II, 1956, 458); — Усякий душогубець носитиме до віку до суду тяжкий гріх свій (П. Куліш, Вибр., 1969, 99); [Роман:] Серденько моє, світе мій!.. На душі моїй лежить тяжка провина, і я мушу її виявити перед тобою… (Кроп., II, 1958, 53); Тяжку втрату в домашньому господарстві Йонька зустрів ніби спокійно (Тют., Вир, 1964, 514); // Який глибоко, боляче вражає, викликає сильні переживання. Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п’яний зневажив її, матір, тяжкими докорами… (Мирний, І, 1949, 282); «Дурепа» — це тяжка образа для Фросі (Головко, І, 1957, 213); Був час, коли Клава боялася зустрічі з Тарасом.., вона передбачала тяжку розмову, душевні страждання (Ткач, Плем’я.., 1961, 165); // Дуже серйозний, небезпечний, який завдає мук, страждань (про хворобу, рану, хворобливий стан). Панночка у тяжкому, мабуть, недузі — бо звела очі вгору і вхопилась за лівий бік — тільки не крикне (Вовчок, VI, 1956, 244); Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (Гончар, III, 1959, 180); Рана була тяжка, бо пролежав я, не встаючи з ліжка, майже півтора місяця (Сміл., Сашко, 1954, 84); * Образно. Возз’єднана Україна, спираючись на дружбу і братню допомогу народів СРСР, не тільки швидко загоїла тяжкі рани, завдані війною, але й добилася дальшого піднесення своїх продуктивних сил (Ком. Укр., 9, 1969, 8).
+
−
 
+
−
7. Дуже сумний, гнітючий, безрадісний (про думки, почуття, настрій і т. ін.). Молюся, знову уповаю, І знову сльози виливаю, І думу тяжкую мою Німим стінам передаю (Шевч., II, 1963, 303); Люди якісь залякані, сумні, жінки в чорних крепах.. Тяжкі враження (Коцюб., III, 1956, 354); Зловісні спалахи шаріли навколо, й така туга розлита була в цьому невірному світлі, такі недобрі звуки порушували нічну тишу, що вся, здавалось, земля стогнала від тяжкого передчуття (Довж., І, 1958, 283); Йому було якось не по собі, і Тимко знав, що.. це тяжке почуття буде мучити його ще дуже довго (Тют., Вир, 1964, 39).
+
−
 
+
−
8. Дуже густий, непроглядний (про туман, імлу і т. ін.). У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє; Над ним хмарою чорніє Туман тяжкий… (Шевч., І, 1963, 243); Грізний тупіт огнегривих коней Будив луну серед тяжкої мли (Рильський, II, 1960, 89).
+
−
 
+
−
9. Дуже густий, сильний і неприємний (про запах і т. ін.). Ляда в чулан одчинилася, і звідти тхнуло тяжким, кислим духом (Вас., II, 1959, 17); В хаті було тяжке повітря. Вікно затулене ганчір’ям (Чорн., Визвол. земля, 1950, 104); // Який утруднює дихання. Тривожна ніч, тяжка задуха Кругом на поле налягла (Тич., II, 1947, 62).
+
−
 
+
−
10. Який виражає суворість, похмурість. Люди уникали тяжких Панкєвичевих очей, а він, як свердельцями, впивався ними в людські обличчя (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 156); Його тяжкий погляд перейшов на дівчину (Стельмах, І, 1962, 343).
+
−
 
+
−
11. тільки ж., ким і без додатка, розм. Вагітна (у 1 знач.). — Жінка його тоді саме тяжка була отим сміттям, — кивнула Уляна на колиску, де пхинькала маленька дитина (Коцюб., І, 1955, 437).
+
−
 
+
−
Ходи́ти тяжко́ю — бути вагітною. — Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (Стельмах, II, 1962, 102).
+
−
 
+
−
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 343.
+
−
 
+
−
 
+
−
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
+
−
Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. Левиц. І. 2) Трудный. Тяжкі часи. Стор. МПр. 59. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Шевч. Тяжке нарікання. Єв. Мт. II. 18. Ум. тяженький.
+
−
 
+
−
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
+
−
 
+
−
тяжки́й – прикметник
+
−
 
+
−
відмінок однина множина
+
−
чол. р. жін. р. сер. р.
+
−
називний тяжки́й тяжка́ тяжке́ тяжкі́
+
−
родовий тяжко́го тяжко́ї тяжко́го тяжки́х
+
−
давальний тяжко́му тяжкі́й тяжко́му тяжки́м
+
−
знахідний тяжки́й, тяжко́го тяжку́ тяжке́ тяжкі́, тяжки́х
+
−
орудний тяжки́м тяжко́ю тяжки́м тяжки́ми
+
−
місцевий на/у тяжко́му, тяжкі́м на/у тяжкі́й на/у тяжко́му, тяжкі́м на/у тяжки́х
+
−
 
+
−
 
+
−
==Іноземні словники==
+
−
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
+
−
тяжкий англійська
+
−
переклад та визначення "тяжкий", українська-англійська Словник  онлайн
+
−
 
+
−
  додати переклад 
+
−
Переклад на англійська:
+
−
 
+
−
 
+
−
heavy       
+
−
(verb, adjv  )
+
−
Автоматичний переклад:
+
−
severe
+
−
Приклад пропозиції з "тяжкий", памяті перекладів
+
−
 
+
−
add example
+
−
Боб звик до тяжкої праці.
+
−
 
+
−
Bob got used to hard work.
+
−
Ну й тяжка в тебе рука
+
−
 
+
−
You have a strong hand, I tell you
+
−
Біда в тім, що заробив він такою тяжкою працею лише на якийсь дірявий казанок для юшки,І все життя мріяв про недосяжне
+
−
 
+
−
Shame all that hard work didn' t amount to much more than a busted- up old gumbo pot and a dream that never got off the back porch
+
−
 
+
−
 
+
−
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
+
−
«Тяжкий» — четвёртый студийный альбом группы «Ляпис Трубецкой», который был выпущен 15 мая 2000 года. Песни «Серый», «Ася», «Чаечки» исполнялись «Ляписами» на сцене с начала 1990-х годов. Для альбома также были записаны композиции «Гоп-Хип-хоп», «Алюминиевые огурцы», которые в результате не вошли в него. Презентация альбома состоялась на аудиорынке, известном в народе как «Горбушка» под открытым небом. Вход был бесплатным. Чуть позже презентация альбома состоялась в стенах клуба «16 тонн». Во время работы над альбомом к группе «Ляпис Трубецкой» присоединился молодой тромбонист Иван Галушко, который первое время не числился в официальном составе группы. Его сценический дебют в составе «Ляписов» состоялся на презентации «Тяжкого» на «Горбушке», а с сентября 2000 года Иван стал постоянным участником минского коллектива.
+
−
==Ілюстрації==
+
−
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
+
−
|- valign="top"
+
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тяжкий.jpg|x140px]]
+
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тяжкий.jpg|x140px]]
+
−
http://d3mlntcv38ck9k.cloudfront.net/content/konspekt_image/108786/d1a18db0_8a86_0131_f636_12313c0dade2.jpg
+
−
https://static12.insales.ru/files/1/4217/938105/original/podem-tyajestei-3.jpg
+
−
http://znaika.ru/synopsis_content/217ef2173cf999382c9b5bd6d62c0ddb7c8668aa9b143ddb17d89c/Znakomstvo%20s%20ponjatiem%20massa.files/image006.jpg
+
−
 
+
−
==Медіа==
+
−
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}
+

Поточна версія на 18:15, 19 жовтня 2018

Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. Левиц. 2) Трудный. Тяжкі часи. Стор. М. Пр. 59. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Шевч. Тяжке нарікання. Єв. Мт. II. 18. Ум. Тяженький.

1. Присл. до тяжкий 1—10; вищ. ст. тяжче. Шість осіб і тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 78); Рясні гойдаються сади На яснотканих гобеленах, Налиті пурпуром плоди Звисають тяжко з віт зелених (Максим Рильський, II, 1960, 106); Марійка змахнула сльозу з очей і вдавано тяжко винесла свою повноту в темний коридор (Михайло Стельмах, II, 1962, 20); Як ось двері одчинились, і лізе в хату, тяжко переступаючи через поріг, батько Пугач(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 134); Я знаю, що він убогий, і хворий, і тяжко заробляв на хліб (Леся Українка, III, 1952, 692); Кожне тітчине слово гострим ножем поверталося у серці Гнатовому.. То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті...! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); Тихо в хаті та сумно, тільки чутно, як братова плаче, або брат тяжко.. зітхне. (Марко Вовчок, I, 1955, 42); На тимчасово окупованій ворогом Україні старі мої вчителі потрапили в біду: позбавлені пенсії, жили дуже тяжко (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 71); Іванко тяжко плакав по смерті свого добродія (Іван Франко, VIII, 1952, 280); Сидить батько кінець стола. На руки схилився; Не дивиться на світ божий: Тяжко зажурився (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); Тяжко мучиться Оксен і стогне уві сні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 532); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Олександр Довженко, I, 1958, 259); Хорувала вона тяжко тижнів ізо три (Марко Вовчок, I, 1955, 68); — Вітю, а він що, дуже тяжко поранений був? (Андрій Головко, I, 1957, 477); // розм. Дуже, надзвичайно. Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар, Аж небо все зачервонілось, Великий тяжко був пожар (Іван Котляревський, I, 1952, 103); Була удова Векла Ведмедиха.. на усе село! ..Тяжко розумна була! (Квітка-Основ'яненко, Вибр., 1937, 312); Черевань був тяжко грошовитий (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 49).

2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про відчуття великої ваги, що потребує значних зусиль або крайнього напруження в дії. — На плечах несете мливо?.. Тяжко? — Аби тільки було що нести (Михайло Стельмах, II, 1962, 69); Він перевіз її [Юлю] на другий берег Дніпра, і хоч як йому було тяжко для рук, перехопив її одним духом(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 449); // Про наявність знегод, труднощів, страждань. В неволі тяжко, хоча й волі, Сказать по правді, не було (Тарас Шевченко, II, 1963, 16); Час вмирати, Бо страшно, тяжко в світі жить (Іван Франко, XIII, 1954, 144); Хлопці бачили, як тяжко живеться молодиці, і одностайно вирішили допомогти по господарству (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 358);

// Про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю і т. ін. — А я ледве додибала До вашої хати, Не хотілось на чужині Одній умирати! Коли б Марка діждатися... Так щось тяжко стало! (Тарас Шевченко, I, 1963, 319); // Про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій, стан. — Тяжко мені. Тяжко, мамо! Нащо дала вроду? Нащо брови змальовала [змалювала], Дала карі очі? Ти все дала, тілько долі, Долі дать не хочеш! (Тарас Шевченко, I, 1963, 153); Туга гнітила серце Олександрі.. їй було так гірко, так тяжко на світі! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68).

♦ На серці (серденьку) тяжко див. серце, серденько; Тяжко на душі кому, у кого — хтось дуже сумний, з гнітючим настроєм, у важкому душевному стані. Довго їхав Шрам, понуривши голову: тяжко стало старому на душі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 74); — Свирид приходить до мене, коли йому тільки дуже тяжко на душі(Михайло Стельмах, II, 1962, 101

Тяжко.jpg


Синоніми:ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО. Антоніми : легко, просто. Зв'язок слова з іноземними джерелами: Англійська: Heavily, severely , oppressively. Німецька : Schwer. Французька : Dur.

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://tut-cikavo.com/biohrafii/190-vidatni-lyudi

https://skarbnuchka-10.jimdo.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2/

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Тяжкий&oldid=219880