Тютя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тютя, -ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. О. 1861. VIII. 8. Се ще тютя з полив’яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля. Ном.

ТЮ́ТЯ, і, ж. 1. дит. Курка, курча. 2. розм. Про безвільну, неенергійну, мляву людину. В нього батько якийсь тютя (Мик., Повісті.., 1956, 4).