Тьопати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тьо́пати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать (по грязи). 2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. Рудч. Ск. II. 165. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали. Г. Барв. 505.