Турма
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:29, 15 січня 2019; Oovarava.if18 (обговорення • внесок)
Турма, -ми, ж. Тюрьма. Драг. 202. Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад. Ном. № 967, стр. 283. Обід поставив.... турмам і старцям. Міф. Г. 69.
Турма, -ми, ж. соб. Стадо овецъ. Фр. Пр. 9. Турма вже йде з поля. Каменец. у. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Гол. І. 38. Ум. Турмонька, турмочка. Овець турмонька. Гол. II. 60.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТУ́РМА, и, жін., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 85); // рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як.. турма ворон над лісом (Василь Стефаник, I, 1949, 45).
Іноземні словники
Толковый словарь украинского языка
ТУРМА I т`урма -и, ж., зах.
Отара. || рідко. Зграя птахів.
II турм`а -и, ж., зах.
Тюрма.
Ілюстрації
