Туркеня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Туркеня, турки́ня, -ні, ж. 1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк. 2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. Ум. Туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Туркеня, турки́ня, ні, ж.

1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк.

2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. Ум. Туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 296.

ТУРКЕ́НЯ див. ту́рки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 327.

Правильне вживання слова

Як краще сказати: турчанка чи туркеня? Від етнонімів грек, німець, турок в українській мові є паралельні утворення для називання жінок: грекиня – гречанка, німкеня – німка, туркеня – турчанка. У засобах масової інформації, наголошує мовознавець Олександр Пономарів, переважають форми на -ка. Однак давнішу традицію мають форми на -еня (-иня): «Пасажирів мало: в 1-му класі ні одного, в 2-му, окрім мене, ще одна молоденька грекиня та двоє росіян» (Леся Українка); «Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню» (Панько Куліш). У словнику за редакцією Бориса Грінченка з утворень на -ка є лише німка як другорядний варіант до німкеня; гречанки й турчанки немає. Виходить, нам теж треба віддавати перевагу питомим українським формам грекиня, німкеня, туркеня.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання