Відмінності між версіями «Трахтир»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трахтир.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трахтир1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трахтир2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трахтир3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|OwlH79fOQH0}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | == | + | [[Гендель]] |
| + | |||
| + | [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchdpu/ist/2011_87/Askerova.pdf МІСЦЕВІ РЕСТОРАНИ ТА ТРАКТИРИ ЧЕРНІГОВА ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.] | ||
| + | |||
| + | [http://mobile.pidruchniki.ws/1663111652895/turizm/peredmova_restoranna_sprava Історія розвитку закладів ресторанного господарства] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchdpu/ist/2011_87/Askerova.pdf Кожен трактир] мав крім своєї "публіки", ще й своїх "завсегдатаев". Публіка приходила у визначені години, обговорити справи, а "завсегдатай" сидів з ранку до вечора, з надією приєднатися до якої-небудь компанії, та випити безкоштовно, або при нагоді підзаробити. | ||
| + | |||
| + | Серед таких осіб міг бути: "прокутившийся мот, проторговавшийся купец, прожившийся барин, спившийся чиновник и, наконец, неудачник, тщетно перепробовавший всевозможные амплуа и профессии. Лета, происхождение и звание этих господ разнообразны: есть седые старики и безусые юнцы, есть мещане, ограниченные по суду правами, и есть люди дворянского происхождения. Невзирая на эти социальные отличия, трактирные прихлебатели все на один покрой: они хвастливы и лживы, грязны и ветхи по костюму, постоянно выпивши или пьяны. Завсегдатай садится всегда у буфета, прикрывается газетным листом, чтобы высматривать кругом, не обращая на себя внимания. Его глаза воспалены, прическа в беспорядке, лицо с отеками, пальтишко рваное, сорочка грязная, сапоги дырявые. Все это, однако, не мешает ему сидеть развалясь, заложив ногу на ногу, и высокомерно, фамильярно командовать" . | ||
| + | |||
| + | Власники трактирів ставилися до "завсегдатаев" з поблажливістю, оскільки ті в разі суперечок клієнтів з працівниками закладу, щодо пред’явленого рахунку, ставали на бік адміністрації закладу на правах "звичайного відвідувача" [23]. Постійними клієнтами трактирів були злодії, грабіжники та інші особи, що вели сумнівний спосіб життя. Без цих трактирів не обходилася жодна справа грабіжників, саме в них вони збиралися, складали план нападу, обговорювали деталі. Після грабунку, знову поверталися до трактирів: розділити здобич та відзначити свій успіх. | ||
| − | + | 1862 р. були виданні правила "о трактирных заведениях". Трактири поділялися на заклади, які пропонували кімнати та харчування, та на заклади, що пропонували лише харчування та напої. Таким чином, трактирними закладами вважалися: безпосередньо трактири; ресторації; харчевні; буфети при театрі, балаганах, пароплавах, клубах, публічних зібраннях; фруктові лавки, де в спеціальних кімнатах пропонувалися на місці закуски та сніданки з різних продуктів; "кофейные дома"; "кафе-рестораны". Не вважались власниками трактирів особи, що віддавали лише кімнати без харчування або не більше 6 кімнат із харчуванням; кондитери, що готували їжу лише на "винос". | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Версія за 12:45, 4 грудня 2013
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
МІСЦЕВІ РЕСТОРАНИ ТА ТРАКТИРИ ЧЕРНІГОВА ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Історія розвитку закладів ресторанного господарства
Цікаві факти
Кожен трактир мав крім своєї "публіки", ще й своїх "завсегдатаев". Публіка приходила у визначені години, обговорити справи, а "завсегдатай" сидів з ранку до вечора, з надією приєднатися до якої-небудь компанії, та випити безкоштовно, або при нагоді підзаробити.
Серед таких осіб міг бути: "прокутившийся мот, проторговавшийся купец, прожившийся барин, спившийся чиновник и, наконец, неудачник, тщетно перепробовавший всевозможные амплуа и профессии. Лета, происхождение и звание этих господ разнообразны: есть седые старики и безусые юнцы, есть мещане, ограниченные по суду правами, и есть люди дворянского происхождения. Невзирая на эти социальные отличия, трактирные прихлебатели все на один покрой: они хвастливы и лживы, грязны и ветхи по костюму, постоянно выпивши или пьяны. Завсегдатай садится всегда у буфета, прикрывается газетным листом, чтобы высматривать кругом, не обращая на себя внимания. Его глаза воспалены, прическа в беспорядке, лицо с отеками, пальтишко рваное, сорочка грязная, сапоги дырявые. Все это, однако, не мешает ему сидеть развалясь, заложив ногу на ногу, и высокомерно, фамильярно командовать" .
Власники трактирів ставилися до "завсегдатаев" з поблажливістю, оскільки ті в разі суперечок клієнтів з працівниками закладу, щодо пред’явленого рахунку, ставали на бік адміністрації закладу на правах "звичайного відвідувача" [23]. Постійними клієнтами трактирів були злодії, грабіжники та інші особи, що вели сумнівний спосіб життя. Без цих трактирів не обходилася жодна справа грабіжників, саме в них вони збиралися, складали план нападу, обговорювали деталі. Після грабунку, знову поверталися до трактирів: розділити здобич та відзначити свій успіх.
1862 р. були виданні правила "о трактирных заведениях". Трактири поділялися на заклади, які пропонували кімнати та харчування, та на заклади, що пропонували лише харчування та напої. Таким чином, трактирними закладами вважалися: безпосередньо трактири; ресторації; харчевні; буфети при театрі, балаганах, пароплавах, клубах, публічних зібраннях; фруктові лавки, де в спеціальних кімнатах пропонувалися на місці закуски та сніданки з різних продуктів; "кофейные дома"; "кафе-рестораны". Не вважались власниками трактирів особи, що віддавали лише кімнати без харчування або не більше 6 кімнат із харчуванням; кондитери, що готували їжу лише на "винос".
