Тпрукати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучсні словники

Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле. Мир. ХРВ. 42. Грин. Н. 120. http://sum.in.ua/s/tprukaty

ТПРУКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпру», зупиняючи коня або іншу робочу тварину. Тільки з'їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: — Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); — Дідько їх знає, що вони [мадяри] там гелгочуть своїм волам! — сердилися гармаші. — Може, тпрукають... (Олесь Гончар, I, 1954, 202).


http://sum.in.ua/s/tprukaty

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}