Торочини

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Сучасні словники

[1]

торочини-ин, мн., етн.Весільний обряд – пришивання дівчатами торочок до рушників.