Відмінності між версіями «Торох»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''То́рох, -ху, '''''м. ''Стукъ, грохотъ. ''Що ж то за торох да по дорозі? ''Чуб. III. 213.  
 
'''То́рох, -ху, '''''м. ''Стукъ, грохотъ. ''Що ж то за торох да по дорозі? ''Чуб. III. 213.  
 
[[Категорія:То]]
 
[[Категорія:То]]
 
 
Словник української мови
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980) :
 
'''
 
ТОРОХ, виг.- іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна.
 
1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо.
 
2. розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік! (Іван Котляревський, I, 1952, 294); Коли це вчора, тільки що щедрівників та Меланку одбули, чую — щось торох у вікно (Любов Яновська, I, 1959, 463).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 207.
 
 
 
 
Украинско-английский словарь:
 
(торох!)виг. slap!, bang!;- торохнути
 

Версія за 12:33, 23 листопада 2017

То́рох, -ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213.