Топляник
То́пляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.
Синоніми
ПОТОПЕЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що утопленик. Міг би [Іван] розказати і.. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (Коцюб., II, 1955, 307); А якби був я потопельником, - усе причаював би ся в найглибшім зеленім місці під стрімкою скалою (Хотк., II, 1966, 319); *У порівн. Ввійде [хмара] в гирло ущелини,.. стане всмоктувати в себе вільгість і, набрякши водою, як потопельник, розпадеться весняною зливою (Перв., Невигадане життя, 1958, 91). {1} ВТОПЛЕНИК (УТОПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже або викинути втопленика десь на беріг, або занести (Фр., IV, 1950, 391); Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь п'яничка-чоботар,.. утопленика забрало, а чоботи викинуло (Тют., Вир, 1964, 122); * У порівн. Обличчя в Лукії синє, як у втопленика (Донч., III, 1956, 129){1}
Ілюстрації
|
|
|
