Томлений

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

То́млений, -а, -е. Утомленный. Там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8.

Сучасні словники

Словник української мови

ТО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до томити. Жінка, зв'язавши останній сніп, бере з колиски на томлені руки дитину (Степан Васильченко, II, 1959, 168); Оленка стояла на прозорій мілині, вода плюскала під руки.. Так би вік простояла, томлене тіло відходило, спочивало після тяжкої роботи (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 66); Ти не казав ні словечка мольби, лиш руку в мене палко взяв рукою й поклав на серце, томлене жагою, в очах твоїх палав огонь любви (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 141);

// у знач. прикм., мет. Томлена сталь.

Ілюстрації

Tomlenyy1611181.jpg Tomlenyy1611182.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання