Товстіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 167.

ТОВСТІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати товстим (у 1, 2 знач.); товщати. Рибалка рибку дбав і у мішках носив, А старшина товстів і багатів на диво... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 148); [Ганна:] Вам борщу? [Надія:] Ні, ні, тільки не борщу! І так уже товстіти почала (Захар Мороз, П'єси, 1959, 248); Обидва [ковалі] літні, сухорляві, міцні, стрункі — професія коваля не дає людині товстіти (Літературна газета, 27.III 1959, 1).


Ілюстрації

Товстіти.jpg Boligolov22.jpg Boligolov3.jpg Boligolov4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання