Відмінності між версіями «Товкач»
(Замінено вміст на «'''Товкач, -ча, '''''м. ''ТОВКА́Ч, а, чол.») |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Товкач, -ча, '''''м. ''ТОВКА́Ч, а, чол. | '''Товкач, -ча, '''''м. ''ТОВКА́Ч, а, чол. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні онлайн словники== | ||
| + | ==== Академічний тлумачний словник (1970—1980)==== | ||
| + | 1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень. | ||
| + | |||
| + | ==== Всесвітній словник української мови ==== | ||
| + | ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось) | ||
| + | |||
| + | ====Словник лемківскої говірки==== | ||
| + | товкач(-кача), ч. Пр. | ||
| + | Дерев'яний стріжень з потощеним кінцем, що служить для роздавлювання запареної картоплі для худоби, для товчення різних с.\/г. продуктів. | ||
| + | |||
| + | ====Етимологічний словник М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.==== | ||
| + | товка́ч "білий черв'як, що живе під корою дерев", олонецк. (Кулик.). Из фин. toukka, род. п. toukan "черв'як, личинка, гусінь", эст. tõuk, род. п. tõugа "червь"; см. Калима 225. | ||
| + | |||
| + | ====Вікіпедія==== | ||
| + | Товка́ч (зменшена форма товкачик)[1][2], також товка́чка[3], діал. ти́жбір[4], ступи́р[5] — товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Зазвичай використовується разом зі ступою. Виготовляється зазвичай із дерева, невеличкі товкачики із порцеляни. Існували також кам'яні товкач | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 20:07, 17 листопада 2017
Товкач, -ча, м. ТОВКА́Ч, а, чол.
Зміст
Сучасні онлайн словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.
2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень.
Всесвітній словник української мови
ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось)
Словник лемківскої говірки
товкач(-кача), ч. Пр. Дерев'яний стріжень з потощеним кінцем, що служить для роздавлювання запареної картоплі для худоби, для товчення різних с.\/г. продуктів.
Етимологічний словник М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
товка́ч "білий черв'як, що живе під корою дерев", олонецк. (Кулик.). Из фин. toukka, род. п. toukan "черв'як, личинка, гусінь", эст. tõuk, род. п. tõugа "червь"; см. Калима 225.
Вікіпедія
Товка́ч (зменшена форма товкачик)[1][2], також товка́чка[3], діал. ти́жбір[4], ступи́р[5] — товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Зазвичай використовується разом зі ступою. Виготовляється зазвичай із дерева, невеличкі товкачики із порцеляни. Існували також кам'яні товкач
