Відмінності між версіями «Товкач»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
м
Рядок 42: Рядок 42:
  
 
==Відомі особистості==
 
==Відомі особистості==
Товкач Ірина Євгеніївна - старший викладач, кандидат психологічних наук
+
[http://pi.kubg.edu.ua/struktura/kafedry-instytutu/kafedra-doshkilnoi-osvity/sklad-kafedri.html?pid=341&sid=463:%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%87-%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Товкач]Ірина Євгеніївна - старший викладач, кандидат психологічних наук
  
 
[[Файл:Товкач І.2017.jpg|320 px|thumb|left|к.псих.наук, старший викладач кафедри дошкільної освіти]]
 
[[Файл:Товкач І.2017.jpg|320 px|thumb|left|к.псих.наук, старший викладач кафедри дошкільної освіти]]

Версія за 21:59, 17 листопада 2017

Товкач, -ча, м. ТОВКА́Ч, а, чол.

Товкач2017.jpg

Сучасні онлайн словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.

2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень.

Всесвітній словник української мови

ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось)

Словник лемківскої говірки

товкач(-кача), ч. Пр. Дерев'яний стріжень з потощеним кінцем, що служить для роздавлювання запареної картоплі для худоби, для товчення різних с.\/г. продуктів.

Етимологічний словник М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

товка́ч "білий черв'як, що живе під корою дерев", олонецк. (Кулик.). Из фин. toukka, род. п. toukan "черв'як, личинка, гусінь", эст. tõuk, род. п. tõugа "червь"; см. Калима 225.

Вікіпедія

Товка́ч (зменшена форма товкачик), також товка́чка, діал. ти́жбір, ступи́р — товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Зазвичай використовується разом зі ступою. Виготовляється зазвичай із дерева, невеличкі товкачики із порцеляни. Існували також кам'яні товкачі

Товкач — робочий орган старовинних дробильних машин (товчільного ящика)

Дивись також

Товкач — вокально-хореографічна композиція, постановка В. Смирнова, обробка для хору О. О. Стадника

Медіа

Цікаві факти

Походження фамілії

Товкач. На калинковичской земле фамилия известна с 16 века (помещик Степан Товкач (годы жизни неизвестны) , в 90-е годы 16 века владел частью д. Кощичи)

Исследуемая фамилия образована от прозвища предка Товкач. В украинском языке слово «товкач» означает «пест», то есть толстый стержень, которым толкут, растирают что-либо в ступке. Товкачами называли и мастеров, занятых толчением проса, мака, зерна. Для этой работы требовалась терпеливость, выносливость и физическая сила.

В переносном значении слово «товкач» в украинском языке употребляется в значении «непонятливый, глупый». В таком случае именование Товкач, без сомнений, можно отнести к именам-оберегам. Охранительные имена были широко распространены на всей территории Древней Руси: например, Злоба, Голик, Некрас, Дурыня и тому подобные. Считалось, что нет лучшей защиты для ребенка от какой-либо беды, чем имя-талисман, оберегающее его. Поэтому, называя ребенка Товкачем, родители верили, что все негативные свойства уже взяло на себя его имя, а наследник вырастет умным и предприимчивым.

Следовательно, основатель рода Товкачевских мог быть рабочим, занимающимся толчением чего-либо, или мастером по изготовлению пестов, либо же человеком, который с трудом усваивал новую информацию.

Невід'ємні атрибути

Сьогодні товкач і ступка - невід'ємні атрибути приготування справжнього класичного песто, назва якого походить від італійського дієслова pestare, тобто «змішувати». Однак в середні століття цей винахід, а особливо сам процес перемішування чогось в ступці, шанувалися демонічними, і священики Генуї піддавали анафемі всіх дівчат, які брали в руки пестелло.

Відомі особистості

ТовкачІрина Євгеніївна - старший викладач, кандидат психологічних наук

к.псих.наук, старший викладач кафедри дошкільної освіти

Товкач Сергій Сергійович - Кандидат технічних наук, доцент кафедри У 2011 році закінчив з відзнакою Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького за спеціальністю «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва». Після закінчення університету працював на посаді інженера-електроніка у ДП АСЗ №2 АТ «АК Богдан Моторс». З 2011 по 2014 рік навчався в аспірантурі Національного авіаційного університету. У 2015 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. В НАУ працює з 2012 року. На посаді доцента кафедри "Автоматизації та енергоменеджменту" працює з 2015 року. Виконує обов'язки вченого секретаря.