Тмяно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тмяно, нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)


ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмяний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 301); Біля воріт парового млина тьмяно горів ліхтарик (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Дорога круто завертала вбік, у долину, де тьмяно блищало озеро (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 69); На стінах.. тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 34); В кутку під стелею тьмяно виблискувало сусальне золото на образах (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Блищали тьмяно очі (Максим Рильський, II, 1960, 57); Світло ще не горіло. В густих сутінках тьмяно виступали кострубаті постаті біля припічка, на лаві, коло столу (Андрій Головко, II, 1957, 282); // у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна,.. гнітить низька стеля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Надворі осінь. У класі тьмяно й непривітно (Павло Тичина, II, 1957, 30).


Український тлумачний словник

Тьмяно — Присл. до тьмяний. || у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення …

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання