Тихого океану

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тихий океан. Океанія

Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водні простори і незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим. Географічне положення океану. Рельєф дна Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки (мал.33). Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі. Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. (Відшукайте її на карті.) На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.

Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого.

Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності. Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями. Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. (На карті атласу знайдіть найбільші з них.) Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна. Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки. Рельєф дна. Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори. Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна спостерігати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко простежуються затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.

Ложе океану, що має океанічний тип земної кори, являє собою переважно хвилясту рівнину з численними горбами.

Проте й тут є справжні поодинокі підводні гори з майже плоскими вершинами, які колись були вулканами. Величезні кратери вулканів поступово заповнилися морськими відкладами й стали плоскими. Крім них, рівнинність ложа океану порушують численні підводні хребти, що тягнуться на десятки тисяч кілометрів. Поміж ними є хребти-велетні, які складаються з кількох менших за розмірами частин. Так, серединно-океанічний хребет Тихого океану поділяють на дві частини: Південнотихоокеанське та Східнотихоокеанське підняття. В окремих місцях ці підводні споруди досягають 850 км завширшки, а їх загальна довжина становить понад 11 500 км. Напрям простягання підводних хребтів можна простежити за островами, які є їхніми верхівками.

Підводні хребти розділяють ложе Тихого океану на численні улоговини.

Деякі з них дуже великі за розмірами. Так, на площі найбільшої з улоговин океану — Північно-Східної — може розміститися Північна Америка разом із Гренландією. Досить складним є рельєф дна Тихого океану поблизу Євразії, де у перехідній зоні розташовані найдовші на планеті пасма островів і найглибші западини (жолоби) Землі. Саме тут виявлена максимальна глибина не тільки Тихого, а й Світового океану — Маріанський жолоб (11 022 м). На заході океану, вздовж Азії та Австралії, острівні дуги і глибоководні жолоби облямовують улоговини морів, які називають окраїнними. В жодному іншому з океанів немає стільки окраїнних морів, ніде вони не мають таких значних розмірів. ВИСНОВКИ Природні умови Тихого океану визначаються його географічним положенням. Переважна частина дна океану — рівнина з найбільшими підводними улоговинами планети. На заході Тихого океану розташовані найдовші острівні пасма та найглибші глибоководні западини (жолоби) земної кулі. Ложе океану перетинається серединно-океанічним хребтом і всіяне багатьма вулканічними горами.