Титульний

Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. Титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.

Сучасні словники

ТИ́ТУЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до титул 2; // Признач. для титулу. Титульні шрифти.

Титульна сторінка;
Титульний аркуш — перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, рік і місце видання тощо. 

У 1893—1896 роках вийшов у Львові «Словарь російсько-український». На титульній сторінці цього «Словаря» стоїть: «Зібрали і впорядкували М. Уманець і А. Спілка» (Максим Рильський, IX, 1962, 136); На місці старого одноповерхового будинку школярі знайшли стереотип титульного аркуша брошури В. І. Леніна «До сільської бідноти», яка була видана в Женеві 1903 року (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 4). ▲ Титульний список — перелік об'єктів капітального будівництва, на які затверджено проекти та кошториси. Було прийнято окремий титульний список найважливіших об'єктів (Радянська Україна, 24.XII 1960, 3).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 129. Зовнішні посилання