Відмінності між версіями «Тибель»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 14: Рядок 14:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Tybel'.JPG|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Tybel'.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Поточна версія на 09:06, 17 листопада 2018

Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220..

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Вікіпедія - Тибель, клинець (частіше вживається у множині тиблі, клинці) — кілочки із твердого дерева, що застосовують для з'єднування великих дерев'яних конструкцій. Використання тиблів найчастіше зустрічається в народній дерев'яній архітектурі. В Україні найбільше використання у дерев'яних храмах.

Академічний тлумачний словник української мови - ТИ́БЕЛЬ, бля, чол., розм. Дерев'яний цвях, кілочок. Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню.. Червоними, наче буряки, руками вже скидає молодиця дужку з тибля (Панас Мирний, III, 1954, 402); Його велика, заросла від самих очей сірою густою щетиною, куштрата голова сиділа просто на плечах, ніби взята на тибель, шиї не було зовсім (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 5).

Ілюстрації

300px-Tybel'.JPG

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання