Відмінності між версіями «Теща»
м |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Те́ща''';— мати дружини стосовно до чоловіка дочки, дружина тестя. |
| + | |||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
ТЕ́ЩА, і, жін. Мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Павло Чубинський, V, 1874, 233); Гризла його теща його, що він не мав маєтку, як побрався з її донькою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 191); Дмитро, не глянувши на тещу, підійшов до дружини: — Катю! Ходім звідси... (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 58). | ТЕ́ЩА, і, жін. Мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Павло Чубинський, V, 1874, 233); Гризла його теща його, що він не мав маєтку, як побрався з її донькою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 191); Дмитро, не глянувши на тещу, підійшов до дружини: — Катю! Ходім звідси... (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 58). | ||
| + | |||
| + | == Етимологія == | ||
| + | Українське «теща» походить від прасл. *tьsti̯a, утвореного від *tьstъ (перехід *-sti̯- у «щ» пов'язаний з явищем йотації). У деяких західнослов'янських мовах похідними від нього зовуть не тільки тещу, але й свекруху — матір чоловіка (пол. teściowa, чеськ. tchyně, але словац. svokra — цей термін вживають і щодо матері дружини). | ||
| + | |||
| + | == В українській культурі == | ||
| + | В українському суспільстві теща часто виступає негативною персонажкою, хоча такою ситуація була не завжди. Так, в поемі Івана Котляревського «Енеїда» в переліку «злих» родичів теща не згадується. Більшість злих родичів у ній подано з точки зору невістки. В староствітській патріархальній родині жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручались у сімейне життя подружжя. У давніх народних піснях теща ніколи не фігурує в негативному плані. До неї звертається у своїх піснях з плачами безправна у родині чоловіка дружина. «Зла теща» з'являється тільки із занепадом патріархального укладу як реакція на емансипацію жінок у родині та громадському житті. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 24: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | ||
| − | сучасність | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:08, 27 жовтня 2021
Те́ща;— мати дружини стосовно до чоловіка дочки, дружина тестя.
Зміст
Сучасні словники
ТЕ́ЩА, і, жін. Мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Павло Чубинський, V, 1874, 233); Гризла його теща його, що він не мав маєтку, як побрався з її донькою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 191); Дмитро, не глянувши на тещу, підійшов до дружини: — Катю! Ходім звідси... (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 58).
Етимологія
Українське «теща» походить від прасл. *tьsti̯a, утвореного від *tьstъ (перехід *-sti̯- у «щ» пов'язаний з явищем йотації). У деяких західнослов'янських мовах похідними від нього зовуть не тільки тещу, але й свекруху — матір чоловіка (пол. teściowa, чеськ. tchyně, але словац. svokra — цей термін вживають і щодо матері дружини).
В українській культурі
В українському суспільстві теща часто виступає негативною персонажкою, хоча такою ситуація була не завжди. Так, в поемі Івана Котляревського «Енеїда» в переліку «злих» родичів теща не згадується. Більшість злих родичів у ній подано з точки зору невістки. В староствітській патріархальній родині жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручались у сімейне життя подружжя. У давніх народних піснях теща ніколи не фігурує в негативному плані. До неї звертається у своїх піснях з плачами безправна у родині чоловіка дружина. «Зла теща» з'являється тільки із занепадом патріархального укладу як реакція на емансипацію жінок у родині та громадському житті.
Ілюстрації
|
|
|
|
