Таємно

ТАЄМНО. Присл. до таємний 1, 2, 4, 5. [Явдоха:] Краще таємно нам повінчатися та тоді вже й батькові сказати (Панас Мирний, V, 1955, 193)? Капітан розповів, що багато з його товаришів-офіцерів уже таємно носять при собі цивільний одяг на випадок оточення Будапешта (Олесь Гончар, III, 1959, 211); Там десь, глибоко, під сірим дзвоном коріння, щось вистигає таємно, витягаючи силу з серця землі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 421); За вікнами вітер таємно гіллям і снігами шумить (Володимир Сосюра, I, 1957, 114); — Мене погнали в Освенцім за те, що я таємно вчив дітей, коли гітлерівці спалили школу (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 18).

Зовнішні посилання

sum.in.ua/s/tajemno