Тапчанчик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан. ]]

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. — В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (Н.-Лев., IV, 1956. 279); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 37.


  Словари и энциклопедии на Академике: 
   1 тапчанчик — а, ч. Зменш. пестл. до тапчан …Український тлумачний словник
   2 тапчанчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

  відмінок 	однина 	множина

називний тапча́нчик тапча́нчики родовий тапча́нчика тапча́нчиків давальний тапча́нчику, тапча́нчикові тапча́нчикам знахідний тапча́нчик тапча́нчики орудний тапча́нчиком тапча́нчиками місцевий на/у тапча́нчику на/у тапча́нчиках кличний тапча́нчику* тапча́нчики*

Джерела та література

Зовнішні посилання