Відмінності між версіями «Танчик»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| − | + | ТА́НЕ́ЦЬ, танцю, чол. | |
| − | + | ||
1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю. | 1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю. | ||
| − | |||
2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343). | 2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343). | ||
Крутий танець див. крутий; Ритмічний танець див. ритмічний. | Крутий танець див. крутий; Ритмічний танець див. ритмічний. | ||
| − | |||
3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158). | 3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158). | ||
Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90). | Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90). | ||
Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Повести в танець див. поводити 1. | Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Повести в танець див. поводити 1. | ||
| − | |||
4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — або слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49). | 4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — або слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49). | ||
| − | |||
5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411). | 5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411). | ||
| − | |||
6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3). | 6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3). | ||
Виводити (вивести) танець див. виводити 1. | Виводити (вивести) танець див. виводити 1. | ||
| − | |||
7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162). | 7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162). | ||
| − | + | Танець святого Вітта — те саме, що Вітова хвороба. Книжка була маленького формату,.. на обложці [обкладинці] в червоному тоні якісь фігури.. у викручених позах, з дикими виразами, так, немев вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка, III, 1952, 617). | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 22:42, 31 жовтня 2018
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ТА́НЕ́ЦЬ, танцю, чол. 1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю. 2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).
Крутий танець див. крутий; Ритмічний танець див. ритмічний.
3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158).
Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90). Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Повести в танець див. поводити 1.
4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — або слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49). 5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411). 6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3).
Виводити (вивести) танець див. виводити 1.
7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162).
Танець святого Вітта — те саме, що Вітова хвороба. Книжка була маленького формату,.. на обложці [обкладинці] в червоному тоні якісь фігури.. у викручених позах, з дикими виразами, так, немев вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка, III, 1952, 617).
Ілюстрації
|
|
|
|
