Табунник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:59, 24 листопада 2017; Yvdeineha.ij17 (обговорення • внесок)
Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
ТАБУ́ННИК, а, ч. Той, хто наглядає за табуном (у 1 знач.) на випасі. — Навіщо ти їх годуєш? — здивувалися табунники. — Що це? — Овес. Росіяни завжди годують коні вівсом. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають, — відповів Рахім (Тулуб, В степу.., 1964, 352). ТАБУ́ННИК, а, ч. Той, хто наглядає за табуном (у 1 знач.) на випасі. — Навіщо ти їх годуєш? — здивувалися табунники. — Що це? — Овес. Росіяни завжди годують коні вівсом. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають, — відповів Рахім (Тулуб, В степу.., 1964, 352).
