Відмінності між версіями «Табунний»

Поточна версія на 23:44, 24 листопада 2015

Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.

Словник української мови

ТАБУ́ННИЙ, а, е. Прикм. до табун 1. Коні були баскі і добре виїжджені. Рівним, широким клусом плавно домчали вони Ісмагула до табунного стану (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 357); В Забайкаллі, особливо в Бурят-Монголії, а також у Туві і Хакасії, де зими майже безсніжні, розвинені вівчарство і табунне конярство (Бк. геогр. СРСР, 1957, 254).

Медіа

Ілюстрації

 Категорія:
 Словник Грінченка і сучасність
 Інститут людини