Таборище

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Таборище, -ща, с. Мѣсто прежняго табора, прежней стоянки, лагеря. Стоїте ви залогами в старих таборищах. К. Досв. 225.

Сучасні словники

ТАБОРИЩЕ, а, с . 1. Місце, де розташований або де був колись табір (у 1-3 знач.). [Гелен:] Підіть за браму - зник ахейський табор [табір], лиш кінь один стоїть на таборищі, - богам троянським в дар дали ахейці того коня (Л. Укр., II, 1951, 302); А над радгоспним степом тим часом звихрюється клубочком курява, мчить звідти вилиняла директорська «Побєда», підкочує, зупиняється перед таборищем каналобудівників (Гончар, Тронка, 1963, 79)

Ілюстрації

12162164611421.jpg Depositphotos 167156832-stock-photo-empty-camp-stop-with-fireplace.jpg 11-potuhshiy-koster.jpg

Джерела та література

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%89%D0%B5