Відмінності між версіями «Сітка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Сітка, -ки, '''''ж. ''Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Сітка, -ки, '''''ж. ''Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Сим. 28. ''Заплутався, мов рибка в сітці. ''Котл. Ен. V. 5. — '''плавна'''. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Вас. 188. Ум. '''Сіточка. '''
 
'''Сітка, -ки, '''''ж. ''Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Сим. 28. ''Заплутався, мов рибка в сітці. ''Котл. Ен. V. 5. — '''плавна'''. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Вас. 188. Ум. '''Сіточка. '''
 
[[Категорія:Сі]]
 
[[Категорія:Сі]]
 +
 +
==Cучасні словники==
 +
 +
СІ́ТКА, и, жін.
 +
 +
1. Те саме, що сіть 1; мережа (у 1 знач.). Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60); Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 143);
 +
//  Невелика сіть. Отуманене звіря стрілою влетіло в сітку (Іван Франко, VI, 1951, 313); Дрібну рибу ловлять сіткою на круглому обручі (Юрій Яновський, II, 1958, 46);
 +
//  перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). Чула, що логіка цієї хитрої людини обплутує її. Сама повторювала не раз: «Бійся дарів данайців», сама знала, що не треба слухати нічого, що говориться «звідти», але тут гра була занадто тонка, сітка дуже прозорчиста [прозора] й обплутувала непомітно (Гнат Хоткевич, I, 1966, 173).
 +
 +
2. Предмет різного призначення з перехресних ниток, мотузок, дроту та ін. На голові [у Галочки], замість стрічок.., золота сітка пов'язана (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); Вкриє тебе [сталева сорочка] залізною сіткою — і ніяка шабля не візьме (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); В ній [каюті] були дві неширокі сітки для спання (Юрій Смолич, II, 1958, 43); На скирту поповзла завантажена соломою сітка (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 20); Вдягаю сітку і збираю У решето з дерев рої... (Михайло Стельмах, V, 1963, 22); Біля пляжу стояли два стовпи, на яких чіпляли волейбольну сітку (Іван Ле, Право.., 1957, 325); За міцною металевою сіткою, що відділяла хлоп'ят від саду, буяло зелене царство (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 167); Маскувальна сітка;  * Образно. В лісі було пусто. Лиш вітер гучав межи деревами та сипав сніг, закриваючи білою сіткою далечінь... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81);  * У порівняннях. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Ми стояли, як сталева сітка, від якої м'ячі відлітали самі собою (Юрій Яновський, II, 1954, 25).
 +
 +
3. чого, перен. Те, що нагадує своїми обрисами багато схрещених, переплетених ліній, ниток і т. ін.; мережа (у 2 знач.). Бореться [дерево] за найменший шматочок землі, сіткою корінчиків оплутує камінь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 317); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 49).
 +
 +
4. яка, чого. Сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв'язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 3 знач.). Спорудили [в колгоспі] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 187); Сітка залізниць; Зрошувальна сітка.
 +
 +
5. яка, чого. Сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 4 знач.). Особлива увага має бути приділена розгортанню в місті і на селі сітки закладів по охороні здоров'я матері і дитини (Програма КПРС, 1961, 84); Вся наша неосяжна держава вкрилася сіткою великих і малих електростанцій (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 20); Велике значення має комплектування сітки партійної освіти (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1).
 +
 +
6. розм. Сумка, сплетена з шнурків, мотузків, міцних ниток і т. ін., у якій носять продукти, дрібні речі тощо. Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 502).
 +
 +
7. розм. Сорочка з тканини рідкого плетива, в'язання.
 +
 +
8. Клітинки, які утворюються внаслідок розлініювання паперу, карти і т. ін. Карта складена на науковій основі і має сітку паралелей і меридіанів (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 23); Доки очі не звикнуть до гірських умов, старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око. Він став вимагати, щоб дані ока обов'язково перевірялись хоч би сіткою бінокля (Олесь Гончар, III, 1959, 114).
 +
▲ Градусна сітка див. градусний.
 +
 +
9. спец. Система чисел, прийнятих для виміру, оцінки чи визначення певних величин; шкала. Основним інструментом обліку якості праці і її відображення в заробітній платі трудящих служить тарифна система, яка включає в себе тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки і тарифні ставки (Комуніст України, 7, 1965, 46).
 +
 +
10. анат. Другий відділ шлунка жуйних тварин. Він [шлунок корови] складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 170).
 +
 +
11. радіо. Гратчастий електрод електронної лампи. Сітка встановлюється між катодом і анодом і має вигляд циліндричної спіралі з тонкого дроту (Основи радіотехніки, 1957, 15).

Версія за 17:18, 3 листопада 2015

Сітка, -ки, ж. Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Сим. 28. Заплутався, мов рибка в сітці. Котл. Ен. V. 5. — плавна. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Вас. 188. Ум. Сіточка.

Cучасні словники

СІ́ТКА, и, жін.

1. Те саме, що сіть 1; мережа (у 1 знач.). Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60); Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 143); // Невелика сіть. Отуманене звіря стрілою влетіло в сітку (Іван Франко, VI, 1951, 313); Дрібну рибу ловлять сіткою на круглому обручі (Юрій Яновський, II, 1958, 46); // перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). Чула, що логіка цієї хитрої людини обплутує її. Сама повторювала не раз: «Бійся дарів данайців», сама знала, що не треба слухати нічого, що говориться «звідти», але тут гра була занадто тонка, сітка дуже прозорчиста [прозора] й обплутувала непомітно (Гнат Хоткевич, I, 1966, 173).

2. Предмет різного призначення з перехресних ниток, мотузок, дроту та ін. На голові [у Галочки], замість стрічок.., золота сітка пов'язана (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); Вкриє тебе [сталева сорочка] залізною сіткою — і ніяка шабля не візьме (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); В ній [каюті] були дві неширокі сітки для спання (Юрій Смолич, II, 1958, 43); На скирту поповзла завантажена соломою сітка (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 20); Вдягаю сітку і збираю У решето з дерев рої... (Михайло Стельмах, V, 1963, 22); Біля пляжу стояли два стовпи, на яких чіпляли волейбольну сітку (Іван Ле, Право.., 1957, 325); За міцною металевою сіткою, що відділяла хлоп'ят від саду, буяло зелене царство (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 167); Маскувальна сітка; * Образно. В лісі було пусто. Лиш вітер гучав межи деревами та сипав сніг, закриваючи білою сіткою далечінь... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81); * У порівняннях. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Ми стояли, як сталева сітка, від якої м'ячі відлітали самі собою (Юрій Яновський, II, 1954, 25).

3. чого, перен. Те, що нагадує своїми обрисами багато схрещених, переплетених ліній, ниток і т. ін.; мережа (у 2 знач.). Бореться [дерево] за найменший шматочок землі, сіткою корінчиків оплутує камінь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 317); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 49).

4. яка, чого. Сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв'язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 3 знач.). Спорудили [в колгоспі] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 187); Сітка залізниць; Зрошувальна сітка.

5. яка, чого. Сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 4 знач.). Особлива увага має бути приділена розгортанню в місті і на селі сітки закладів по охороні здоров'я матері і дитини (Програма КПРС, 1961, 84); Вся наша неосяжна держава вкрилася сіткою великих і малих електростанцій (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 20); Велике значення має комплектування сітки партійної освіти (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1).

6. розм. Сумка, сплетена з шнурків, мотузків, міцних ниток і т. ін., у якій носять продукти, дрібні речі тощо. Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 502).

7. розм. Сорочка з тканини рідкого плетива, в'язання.

8. Клітинки, які утворюються внаслідок розлініювання паперу, карти і т. ін. Карта складена на науковій основі і має сітку паралелей і меридіанів (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 23); Доки очі не звикнуть до гірських умов, старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око. Він став вимагати, щоб дані ока обов'язково перевірялись хоч би сіткою бінокля (Олесь Гончар, III, 1959, 114). ▲ Градусна сітка див. градусний.

9. спец. Система чисел, прийнятих для виміру, оцінки чи визначення певних величин; шкала. Основним інструментом обліку якості праці і її відображення в заробітній платі трудящих служить тарифна система, яка включає в себе тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки і тарифні ставки (Комуніст України, 7, 1965, 46).

10. анат. Другий відділ шлунка жуйних тварин. Він [шлунок корови] складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 170).

11. радіо. Гратчастий електрод електронної лампи. Сітка встановлюється між катодом і анодом і має вигляд циліндричної спіралі з тонкого дроту (Основи радіотехніки, 1957, 15).