Відмінності між версіями «Сіроманець»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vov.gif|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 20:19, 10 жовтня 2018
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовкисіроманці набігали, тіло козацьке реали. Макс.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
СІРОМА́НЕЦЬ, нця, чол. Уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці вовк-сіроманець. Кругом його Мов вимерли люде [люди]. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Тарас Шевченко, I, 1963, 107); — Обложили сіроманця.. Можна й зараз виїжджати на полювання (Михайло Стельмах, I, 1962, 397); Може, то лисиця вигулювала очеретами, а може, вовк-сіроманець підшукував собі посухіший острівець, щоб розташуватися там на цілоденний відпочинок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230); * У порівняннях. — Коли б часом хлопці не з'їли поросяти живим, мов вовки-сіроманці, — говорили дівчата, сміючись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 114); Тоді у Львові бити став на сполох Жовто-блакитний уряд.. Як сіроманці, бігли їх старшини (Микола Бажан, Роки, 1957, 253).
Ілюстрації
|
|
|
|
