Відмінності між версіями «Сіножаття»
(Створена сторінка: '''Сіножаття, -тя, '''''с. ''= '''Сіножать. '''''Мав же я поле, мав же я сіножаття. ''Грин. III. 287. [[Кате...) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сіножаття, -тя, '''''с. ''= '''Сіножать. '''''Мав же я поле, мав же я сіножаття. ''Грин. III. 287. | '''Сіножаття, -тя, '''''с. ''= '''Сіножать. '''''Мав же я поле, мав же я сіножаття. ''Грин. III. 287. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 226.]=== | ||
| + | |||
| + | '''СІНОЖА́ТТЯ''', я, сер., рідко. Те саме, що сіножать 2. На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 47). | ||
| + | |||
| + | 1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 66); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28). | ||
| + | |||
| + | 2. Місце, відведене для косіння трави на сіно. Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Всі Жменяки з'явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144); Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (Хлібороб України, 4, 1966, 21); Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка, — А в серці: сонячна сіножать, 3 граблями дівчина струнка (Максим Рильський, I, 1956, 56). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СІНОЖАТТЯ.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СІНОЖАТТЯ 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СІНОЖАТТЯ 2 .jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|zB1U9ZRi95c}} | ||
| + | |||
| + | ==Прислів'я== | ||
| + | Хто добре косить, той їсти не просить | ||
| + | |||
| + | Як сіно косять, то дощів не просять | ||
| + | |||
| + | Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду | ||
| + | |||
| + | Не в дощ, а в годину сіно гребуть | ||
| + | |||
| + | Язиком сіна не накосиш | ||
| + | |||
| + | Під носом косовиця, а на розум не орано (про молодого, недосвідченого хлопця) | ||
| + | |||
| + | Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо (про передчасний початок) | ||
| + | |||
| + | Пішов на косовицю з собачкою | ||
| + | |||
| + | Косять порою, а жують зимою | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | [[Сіно]] | ||
| + | |||
| + | [[Сіножатка]] | ||
| + | |||
| + | [[Сіножать]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/ | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
[[Категорія:Сі]] | [[Категорія:Сі]] | ||
Поточна версія на 16:02, 4 грудня 2019
Сіножаття, -тя, с. = Сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 226.
СІНОЖА́ТТЯ, я, сер., рідко. Те саме, що сіножать 2. На незорюваних пасовищах і сіножаттях треба рішуче боротися проти ховрахів, які найбільше пошкоджують ці угіддя (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 47).
1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 66); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28).
2. Місце, відведене для косіння трави на сіно. Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Всі Жменяки з'явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144); Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (Хлібороб України, 4, 1966, 21); Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка, — А в серці: сонячна сіножать, 3 граблями дівчина струнка (Максим Рильський, I, 1956, 56).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Прислів'я
Хто добре косить, той їсти не просить
Як сіно косять, то дощів не просять
Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду
Не в дощ, а в годину сіно гребуть
Язиком сіна не накосиш
Під носом косовиця, а на розум не орано (про молодого, недосвідченого хлопця)
Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо (про передчасний початок)
Пішов на косовицю з собачкою
Косять порою, а жують зимою
