Сідуха

Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Греб. (Хата, 43). Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону. Рудан. І. 66.

Сучасні словники

СІДУ́ХА, и, жін., діал. Торговка, перекупка. Ломицький вглядів на тротуарі Дерибасовської [Дерибасівської] улиці сідух з квітками та букетиками. Він скочив з дрожки і купив гарненький букет для Марусі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 74); — Та хрін тепер найдешевший! — Мужик йому каже; — За копійку цілу в'язку Сідуха нав'яжеі (Степан Руданський, Тв., 1956, 115).

Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 35).

Ілюстрації