Відмінності між версіями «Сюдою»
(→Орфографічний словник української мови) |
|||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Орфографічний словник української мови== | ==Орфографічний словник української мови== | ||
| − | [[Файл:Орф.|9f4717eb-ec6a-4f77-8ed5-c95362026d8a.jpg]] | + | [[Файл:Орф.|Зображення:9f4717eb-ec6a-4f77-8ed5-c95362026d8a.jpg|x140px]] |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 15:43, 18 жовтня 2018
Сюдою, нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. І. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СЮДОЮ - сюди, сюда.
Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Тлумачення, значення слова «сюдою»:
СЮДОЮ, присл., розм.
1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196).
Тудою й сюдою див. тудою.
2. У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344).
