Схід

Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. Схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4. Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. Схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу.Чуб. V. 970. Нема дощу, нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СХІД 1, сходу, чол. 1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне захід. [Павло:] І на схід, і на захід, і на південь, і на північ, хмари, розійдітесь (Марко Кропивницький, II, 1958, 390); На півночі і на сході наша країна має переважно морські кордони, а на заході і на півдні — сухопутні(Фізична географія, 7, 1957, 8); // Напрямок, бік, протилежні заходу. Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід , і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Пролітають на схід бомбовози і на захід летять... так тривожно гуде в вишині... (Володимир Сосюра, II, 1958, 305); А в лісах, на схід і на захід від балки, ще скрізь потріскувала стрільба (Олесь Гончар, III, 1959, 450).

Південний (північний) схід: а) сторона світу між півднем (північчю) і сходом; б) напрямок, бік, протилежні південному (північному) заходу. — Комбінованими діями всіх армій фронту завдання оточити й знищити головні сили ворога на північ і на північний схід від кримських горловин виконано блискуче (Юрій Яновський, II, 1958, 235); Суцільними потоками, на максимальній швидкості танки влітали до чеської столиці з північного заходу, з боку Берліна, і з південного сходу від міста Брно (Олесь Гончар, III, 1959, 445).

2. Частина обрію, де сходить сонце. З рум'яного сходу линуло світло й м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); Тільки що світова зоря займалася, починав жевріти схід сонця, знову в Грицькових руках звивалась коса, як та гадюка, по рівному степу (Панас Мирний, I, 1949, 173); Схід розжеврюється, море світлішає, ось-ось сонце зійде... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 254); Вітерець дихнуть не сміє... Скоро схід забагровіє, Засміється з далини Ясне сонечко весни (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 12). 3. з великої літери. Частина материка, протилежна Західній Європі; країни на цій частині материка. Здавалось, ніби з Далекого Сходу найшла якась нова орда, отаборилась в степу над горами на якийсь час і була напоготові рушити з місця на якісь городи, і щось руйнувати, і когось воювати (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 22); Близький Схід — це один з великих районів національно-визвольного руху (Радянська Україна, 7.VII 1967, 1); З'їзд [IX з'їзд КП(б)У] відзначає неухильне нагромадження революційних сил на Заході і Сході, зростання економічних і політичних суперечностей в імперіалістичному таборі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 254). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 887.

СХІД 2, сходу, чол. 1. Дія за значенням сходити 1. 2. Дорога, по якій піднімаються вгору. Висока гора, і схід на неї крутий, змією кругом шпиля так і обвився (Панас Мирний, III, 1954, 60). 3. Поява над обрієм (небесного світила). До сходу сонця, рано-рано! У Віфлеємі на майдані Зійшовся люд (Тарас Шевченко, II, 1963, 363); Вона [агава] бачить море і скелі, перша стрічає схід сонця, остання ловить червоний захід (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 421); В лісі поночіє, але темрява не густа, а прозора, як буває перед сходом місяця (Леся Українка, III, 1952, 212); Намалював [дружочок] картину життя на цьому спеченому острові, картину сходу сонця, коли воно вертикально підіймається на пекуче небо (Юрій Яновський, II, 1958, 52); — Ми йдемо зустрічати схід сонця. — Схід сонця застає їх [випускників] в степу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 161). ♦ Від (од) схід сонця — з того боку, де сходить сонце. Вже починало дніти — хутко й стяга рожева запалала від схід сонця (Марко Вовчок, I, 1955, 344); До схід сонця (сонечка) — на світанку, перед тим, як зійде сонце. Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця (Степан Руданський, Тв., 1956, 36); До схід сонця воду брала [мати], В барвінку купала [сина], До півночі колихала, До світа співала (Тарас Шевченко, I, 1963, 226); Ще до схід сонця Хима з бабою Лукією заходились домазувати млина (Микола Куліш, П'єси, 1960, 102); — Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 233); На схід сонця — у той бік, де сходить сонце. На північ і на схід сонця стелеться широка, широка зелена рівнина, по котрій тече Дніпро, граціозно вигинається широкими дугами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); А на світанні знову була атака, ішли [червоноармійці] на схід сонця по скупих серпневих росах (Олесь Гончар, II, 1959, 329). 4. Здатність тіста підніматися, підходити. Мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 227). 5. Проростання з землі (про рослини, насіння рослин). Нема дощу, — нема сходу (Словник Грінченка); Виорав [Минула] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, скільки не дивився, не діждався буйного сходу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 99); Як пахнуть землі, свіжі, соковиті, Пронизані стрільчастим сходом трав! (Микола Бажан, Вибр., 1940, 94). 6. рідко. Спуск, сходження вниз. ♦ На сході, заст. — вичерпується, наближається до кінця. Як уже на сході зерно, Килина викрадеться під вечір, а як смеркне — тягне додому п'ять снопів (Панас Мирний, IV, 1955, 250); З година часу упливло, поки вмилась, і друга вже на сході була, як сяк-так прибралась (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 60). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 887.

"Словопедія"

СХІД до схід со́нця. Дуже рано, перед настанням дня. — Дід будив Сашка ще до схід сонця, коли сон саме як мед (В. Захарченко).

СХІД I (род. сходу) 1) подъём, восхождение, восход до схід [до сходу] сонця — (до рассвета) до восхода [восхождения] солнца 2) схождение; спуск II (род. сходу) (страна света) восток; реже восход (часть горизонта) на схід (від чого) — на восток (от чего), восточнее (чего) південний схід — юго-восток

СХІД схід 1 іменник чоловічого роду сторона світу; частина обрію; час появи небесного світила на горизонті; здатність тіста підніматися; проростання схід 2 іменник чоловічого роду дорога, по якій піднімаються вгору схід 3 іменник чоловічого роду зібрання

СХІД I .сходу. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна заходу; напрям, протилежний західному; місцевість, частина країни, материка, розташована в цьому напрямі. Світало. Місяць поблід і став хилитися до виднокола. На сході зір поменшало (Вас. Шевчук); З далекого сходу Йшло троє царів. їм промінь від зірки Із неба світив(Я.Щоголів). 2. (з великої літери). Частина материка, протилежна Західній Європі; країни, розташовані на цій частині: Далекий Схід, Близький Схід. Нова релігія, зароджена на Сході, запанувала на нашій землі (І.Франко); У шаті жалібній, дитя покірне Сходу, Я полюбила дух убогого житла (М.Зеров); Легенди Сходу уявляють Всесвіт як велетенське зоряне Дерево, на якому розквітають світила й планети – вогняні квіти (О.Бердник). 3. Поява над обрієм небесного світила. Схід сонця зустріти я вийшов у поле і став на коліна до сходу [ II.сходу. Проростання із землі (про рослини); у множині сходи, сходів – перші паростки посіяних рослин. Нема дощу – нема сходу (Словник Б.Грінченка); Виорав \[Микула\] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, не діждався буйного сходу (С.Скляренко); Дощ на сходи рясні випаде – зеленіє усе, цвіте (М.Рудь).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

схід I схо́ду, ч. 1) Одна з чотирьох сторін світу; прот. захід. || Напрямок, бік, протилежні заходу. •• Півде́нний (півні́чний) схід — а) сторона світу між півднем (північчю) і сходом; б) напрямок, бік,протилежні південному (північному) заходу. 2) Частина обрію, де сходить сонце. 3) з великої літери. Частина материка, протилежна Західній Європі; країни на цій частині материка.

II схо́ду, ч. 1) Дія за знач. сходити 1). 2) Дорога, якою піднімаються вгору. 3) Поява над обрієм (небесного світила). •• Від (од) схід со́нця — з того боку, де сходить сонце. До схід со́нця (со́нечка) — на світанку, перед тим, як зійде сонце. На схід со́нця — у той бік, де сходить сонце. 4) Здатність тіста підніматися, підходити. 5) Проростання з землі (про рослини, насіння рослин). 6) рідко. Спуск, сходження вниз. Український тлумачний словник

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=55XzUaBGe7w

Цікаві факти

Філософія Стародавнього Сходу

Стародавня східна філософія є колодязем знань усієї філософської думки. Ми називаємо такий світогляд східним, але в самому корені він відрізняється від світогляду західної людини, тому більшість дослідників називає його «західним». Західний світогляд у життєвій практиці приносить менше користі людству, ніж східний. Тому спостерігається процес повернення західноєвропейської думки людини до знань Стародавнього Сходу, тобто до його світогляду. Західна людина намагалася зрозуміти східну філософську думку. Її цікавили питання східної медицини, чому народна медицина у минулому столітті була відкинутою, а на її місце прийнята «традиційна» медицина. У наш час спостерігається повернення людей до народної медицини, яка ще тоді носила назву традиційної. Тому сьогодні традиційну медицину розуміють як народну, а нетрадиційну – офіційною. Ми маємо також приклади філософських поглядів представників Сходу. Виявляється, що ці погляди нібито і подібні на східні, якщо не враховувати території, на яких вони виникали, а тому їх можна вважати і західними.

Більше читайте тут: [1]