Відмінності між версіями «Схрестити»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
(Сучасні словники)
Рядок 5: Рядок 5:
 
<b> Академічний тлумачний словник</b>
 
<b> Академічний тлумачний словник</b>
  
Схрестити (те саме що і схрещуати) - 1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Вони схрещують списи І загороджують Кассандрі дорогу (Леся Українка, II, 1951, 323); Схрещує [Юліан] руки на грудях і глядить на неї (Іван Франко, IV, 1950, 446); Сидить Тимко в бешметі, схрестивши ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); Два бенгальці в чалмах стояли, схрестивши багнети на вході (Юрій Смолич, V, 1959, 744); Мухобій став над кручею, схрестив на грудях руки, випнув черево (Павло Загребельний, День.., 1964, 79);  * Образно. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Перша шпага — жовтий промінь, Друга шпага — сірий дощ (Максим Рильський, II, 1960, 75).  
+
'''Схрести́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Скрестить. ''Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки. ''МВ. II. 45.  (те саме що і схрещуати) - 1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Вони схрещують списи І загороджують Кассандрі дорогу (Леся Українка, II, 1951, 323); Схрещує [Юліан] руки на грудях і глядить на неї (Іван Франко, IV, 1950, 446); Сидить Тимко в бешметі, схрестивши ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); Два бенгальці в чалмах стояли, схрестивши багнети на вході (Юрій Смолич, V, 1959, 744); Мухобій став над кручею, схрестив на грудях руки, випнув черево (Павло Загребельний, День.., 1964, 79);  * Образно. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Перша шпага — жовтий промінь, Друга шпага — сірий дощ (Максим Рильський, II, 1960, 75).  
 
♦ Схрестити мечі див. меч; Схрестити погляди — подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже). Він відчув на собі погляд доктора.. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 131); Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (Михайло Стельмах, I, 1962, 543); Схрещувати (схрестити) списи (списа) — вступати в бій, боротьбу, суперечку, змагання. Я, грішний, маю в бозі надію, що ви... коли-небудь вечірньої години схрестите зі мною в якомусь диспуті списа (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101).
 
♦ Схрестити мечі див. меч; Схрестити погляди — подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже). Він відчув на собі погляд доктора.. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 131); Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (Михайло Стельмах, I, 1962, 543); Схрещувати (схрестити) списи (списа) — вступати в бій, боротьбу, суперечку, змагання. Я, грішний, маю в бозі надію, що ви... коли-небудь вечірньої години схрестите зі мною в якомусь диспуті списа (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101).
 
2. біол. Здійснювати опилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів. порід. — Я схрещую рослини.. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (Олександр Довженко, I, 1958, 459); Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (Колгоспник України, 9, 1959, 26); Завіз він сюди зубрів,.. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 67).
 
2. біол. Здійснювати опилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів. порід. — Я схрещую рослини.. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (Олександр Довженко, I, 1958, 459); Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (Колгоспник України, 9, 1959, 26); Завіз він сюди зубрів,.. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 67).

Версія за 11:38, 18 листопада 2019

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

Схрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Скрестить. Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки. МВ. II. 45. (те саме що і схрещуати) - 1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Вони схрещують списи І загороджують Кассандрі дорогу (Леся Українка, II, 1951, 323); Схрещує [Юліан] руки на грудях і глядить на неї (Іван Франко, IV, 1950, 446); Сидить Тимко в бешметі, схрестивши ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); Два бенгальці в чалмах стояли, схрестивши багнети на вході (Юрій Смолич, V, 1959, 744); Мухобій став над кручею, схрестив на грудях руки, випнув черево (Павло Загребельний, День.., 1964, 79); * Образно. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Перша шпага — жовтий промінь, Друга шпага — сірий дощ (Максим Рильський, II, 1960, 75). ♦ Схрестити мечі див. меч; Схрестити погляди — подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже). Він відчув на собі погляд доктора.. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 131); Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (Михайло Стельмах, I, 1962, 543); Схрещувати (схрестити) списи (списа) — вступати в бій, боротьбу, суперечку, змагання. Я, грішний, маю в бозі надію, що ви... коли-небудь вечірньої години схрестите зі мною в якомусь диспуті списа (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101). 2. біол. Здійснювати опилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів. порід. — Я схрещую рослини.. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (Олександр Довженко, I, 1958, 459); Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (Колгоспник України, 9, 1959, 26); Завіз він сюди зубрів,.. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 67).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання