Відмінності між версіями «Схожий»
(Створена сторінка: '''Схожий, -а, -е. '''Похожій. ''Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. ''Млр. л. сб. 173. ''Сама на...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Схожий, -а, -е. ''' | + | '''Схожий, -а, -е. '''1, а, е. Який має спільні або подібні риси з ким-, чим-небудь, таку саму вдачу, як хтось, нагадує когось, щось. Улесливий приятель схожий на кішку: спереду ласкав [пестить], а ззаду кусає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 358); Любка росла, як у садку вишня. Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 244); Вони [брати] разюче схожі між собою, — обоє широколиці, обоє світлоброві (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 73); Перекупки були всі схожі, ні до однієї Фелікс не наважився підійти й спитати про тітку Сашу (Юрій Яновський, II, 1954, 38); Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами, схожими на проліски (Олесь Гончар, III, 1959, 320); Кабінет поета був схожий на величезну, добре злагоджену бібліотеку вченого (Терень Масенко, Роман.., 1970, 224); |
| + | // тільки схоже, у знач. присудк. сл. Здаєтся. як ніби. Схоже було, що він заміряється замахнутися на Боженка, всі інші аполітикт .. кинулись їх розбороняти (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 47); — Схоже було, наче дорослі граються у війну (Олесь Гончар, II, 1959, 118); | ||
| + | '''// '''тільки схоже, у знач. присудк. сл., на кого. Властиве кому-небудь, в чийому-небудь звичаї. — Механізмів нагнали, а вмивальник за три копійки прихопити забули... Ну, це схоже на нас... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82). | ||
| + | На кого (на що) став схожий — уживається для вираження незадоволення тим, що хто-небудь має неохайний або хворобливий вигляд. — Подивися на себе! На кого ти тепер став схожий: кудлатий, пелехатий (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 393); — Подивись он в те дзеркало, на що ти став схожий! (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 393); Ні на що не схоже — нікуди не годиться, дуже погано. — Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти! Адже вони страшенно калічать російську мову! Се бог зна що таке... се ні на що не схоже!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 165); — Я не розумію цю людину. — Ну, от! — розвів руками Биков. — Все це дуже дивне й ні на що не схоже (Олександр Довженко, I, 1958, 447); Схоже на те, що... — здається, очевидно. Яреськові їхнє переморгування не дуже до вподоби, схоже на те, що є в них щось потайне на думці (Олесь Гончар, II, 1959, 64). | ||
| + | |||
| + | Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. ''Млр. л. сб. 173. ''Сама на себе не схожа стала, така журба її бере. ''Рудч. Ск. II. 32. | ||
| + | |||
| + | ♦ Як (мов і т. ін.) крапля (дві краплі) води схожий | ||
| + | |||
[[Категорія:Сх]] | [[Категорія:Сх]] | ||
| + | ''' | ||
Поточна версія на 02:26, 5 грудня 2018
Схожий, -а, -е. 1, а, е. Який має спільні або подібні риси з ким-, чим-небудь, таку саму вдачу, як хтось, нагадує когось, щось. Улесливий приятель схожий на кішку: спереду ласкав [пестить], а ззаду кусає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 358); Любка росла, як у садку вишня. Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 244); Вони [брати] разюче схожі між собою, — обоє широколиці, обоє світлоброві (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 73); Перекупки були всі схожі, ні до однієї Фелікс не наважився підійти й спитати про тітку Сашу (Юрій Яновський, II, 1954, 38); Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами, схожими на проліски (Олесь Гончар, III, 1959, 320); Кабінет поета був схожий на величезну, добре злагоджену бібліотеку вченого (Терень Масенко, Роман.., 1970, 224); // тільки схоже, у знач. присудк. сл. Здаєтся. як ніби. Схоже було, що він заміряється замахнутися на Боженка, всі інші аполітикт .. кинулись їх розбороняти (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 47); — Схоже було, наче дорослі граються у війну (Олесь Гончар, II, 1959, 118); // тільки схоже, у знач. присудк. сл., на кого. Властиве кому-небудь, в чийому-небудь звичаї. — Механізмів нагнали, а вмивальник за три копійки прихопити забули... Ну, це схоже на нас... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82). На кого (на що) став схожий — уживається для вираження незадоволення тим, що хто-небудь має неохайний або хворобливий вигляд. — Подивися на себе! На кого ти тепер став схожий: кудлатий, пелехатий (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 393); — Подивись он в те дзеркало, на що ти став схожий! (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 393); Ні на що не схоже — нікуди не годиться, дуже погано. — Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти! Адже вони страшенно калічать російську мову! Се бог зна що таке... се ні на що не схоже!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 165); — Я не розумію цю людину. — Ну, от! — розвів руками Биков. — Все це дуже дивне й ні на що не схоже (Олександр Довженко, I, 1958, 447); Схоже на те, що... — здається, очевидно. Яреськові їхнє переморгування не дуже до вподоби, схоже на те, що є в них щось потайне на думці (Олесь Гончар, II, 1959, 64).
Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. Млр. л. сб. 173. Сама на себе не схожа стала, така журба її бере. Рудч. Ск. II. 32.
♦ Як (мов і т. ін.) крапля (дві краплі) води схожий
