Відмінності між версіями «Схованка»

Версія за 12:02, 27 листопада 2018

Схованка, -ки, ж. Тайникъ, мѣсто гдѣ прячется что-либо. Та й добру ж схованку він собі зробив, ніяк не знайдеш. Дочка вам схованки покаже, де, як лежить моє добро. Греб. 338. Віддати до схо́ванки, на схо́ванку. Отдать на храненіе. Собаки та й оддали сю расписку на схованку котам. О. 1861. V. 72.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. СХОВАНКА 1, и, жін. 1. Дія за значенням сховати. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375).

Віддати (здати, оддати і т. ін.) до схованки (на схованку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. — А навіщо ж ви дали гроші шинкарці до схованки? (Нечуй-Левицький, I, 1956, -55); [Олена:] Сьогодні вже знімемо цю форму зовсім і здамо її вам, мамо, на схованку (Захар Мороз, П'єси, 1959, 113).

2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. [Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму [візьму] їх (Марко Кропивницький, II, 1958, 380); Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Олесь Донченко, VI, 1957, 115); В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 17); У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою. Парася ховає ключа на сінешнім віконечку, а Громський — в дуплі старенької груші (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 356); * Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Панас Мирний, V, 1955, 308). 3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття. На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки: не раз сто очей пушкарських повзало по тім місці, де, зігнувшися й не дишучи, сидів Марусяк (Гнат Хоткевич, II, 1966, 189); По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Юрій Яновський, V, 1959, 181); Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 52); Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 118); // Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь. Флот ..стоїть по військових схованках (Юрій Яновський, II, 1958, 114); В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Олесь Гончар, III, 1959, 376); * Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (Олесь Гончар, III, 1959, 188).

===УКРЛІТ.ORG_Cловник ===

СХО́ВАНКА1, и, ж. 1. Дія за знач. сховат́и. Плавні були добрим місцем схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375). Відда́ти (зда́ти, одда́ти і т. ін.) до схо́ванки (на схо́ванку) кому — віддати (здати, оддати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. — А навіщо ж ви дали гроші шинкарці до схованки? (Н.-Лев., І, 1956, 55); [Олена:] Сьогодні вже знімемо цю форму зовсім і здамо її вам, мамо, на схованку (Мороз, П’єси, 1959, 113). 2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; потайник. [Катря:] Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, мало не дві сотні, я возьму (візьму] їх (Кроп., II, 1958, 380); Тут [в хижі] надійна схованка для Лукашевого скарбу (Донч., VI, 1957, 115); В нього були і такі книги, що десь надворі лежали в потаємних схованках (Чорн., Визвол. земля, 1950, 17); У них на двох один ключ від хати, але схованку всяк має свою. Парася ховає ключа на сінешнім віконечку, а Громський — в дуплі старенької груші (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 356); * Образно. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Мирний, V, 1955, 308). 3. Місце, де можна сховатися від кого-, чого-небудь, знайти притулок, захист і т. ін.; схов, укриття. На те ж і опришок, аби вміти вибирати схованки: не раз сто очей пушкарських повзало по тім місці, де, зігнувшися й не дишучи, сидів Марусяк (Хотк., II, 1966, 189); По яких тільки льохах, по яких схованках не доводилось їм сидіти цілими місяцями, щоб уникнути німецької каторги (Ю. Янов., V, 1959, 181); Її ніхто не міг бачити, а вона з своєї схованки могла спостерігати все (Коз., Сальвія, 1959, 52); Уважно оглядаючи каміння, він помалу просувався вперед, витягаючи крабів із схованок, куди вони позалазили, чекаючи припливу (Багмут, Щасл. день.., 1959, 118); // Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь. Флот ..стоїть по військових схованках (Ю. Янов., II, 1958, 114); В тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Гончар, III, 1959, 376); * Образно. Його широке вилицювате обличчя було безмежно добрим, а гострі лукаві очиці довірливо ховались на цей час у своїх по-монгольському вузьких схованках (Гончар, III, 1959, 188).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Схованка — I и, ж. 1) Дія за знач. сховати. •• Відда/ти до схо/ванки (на схо/ванку) кому віддати що небудь комусь, щоб заховав, зберіг. 2) Місце таємного зберігання чогось або перебування кого небудь; потайник. Схованка — (місце таємного зберігання чогось / перебування кого н.), схов, сховище, сховок, схрон, потайник, тайник, хованка, переховок Пор. укриття.

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

(таємне місце для переховування чогось) тайник, схов, розм. сховок, криївка.

[1]