Відмінності між версіями «Сухарь»

Версія за 20:34, 15 листопада 2018

Сухарь, -ря, м. Сухарь. Ум. Сухарець, сухарик, сухарчик. Їж ти, сестро, сухарики. Чуб. V. 916. Що ж ти там їсти будеш? Ох, мамцю, сухарці. Грин. III. 620.

Сучасні словники

СУХА́РИК а, чол. Зменш. до сухар 1—4. Петрусь заглянув поважно до торби, що висіла в нього через плече, витяг звідти чорного сухарика й подав Гапочці (Юрій Яновський, I, 1958, 349); Прикидав [Микола] собі — коли по одному сухарику в день їсти, то вже можна буде якихось три тижні подорожувати. А як споживати через день сухар — не помре, якщо і поголодує (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 155); [Світлана:] Астрономічний сухарик мене вже давно не викликав, завтра може викликати... [Ніна:] Хто, хто? [Світлана:] Ольга Іванівна.. Зараз будеш говорити, що то недобре назвиська учителям давати (Вадим Собко, П'єси, 1958, 222); За задньою секцією [молотильного апарата молотарки] .. у пазах сухарика встановлена лускоподібна решітка (Зернові комбайни, 1957, 61).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання