Супряга

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Супряга, -ги, ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках :

Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об’єднували робочу худобу й реманент для виконання сільськогосподарських робіт. [Федір:] До вечора й здохла [коняка]. Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає (К.-Карий, І, 1960, 179); [Демид:] Володька зайняв своїх волів та й погнав.. «Я, каже, краще піду своє волочить, бо з нашої супряги товку не буде…» (Кроп., III, 1959, 166).

Ілюстрації

0 cec4d 70dbc9ac XXL.jpg 01 1243968996.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]