Відмінності між версіями «Суничник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Зовнішні посилання)
Рядок 33: Рядок 33:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Шилова_23ПО}}}]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Версія за 16:35, 30 листопада 2014

Суни́чник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163. См. Суниці.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

Ілюстрації

Суничник 3.jpg Cуничник 2.jpg Zemlyanika-264x300.jpg Zem2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Шилова_23ПО}}}]]