Сукня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вечірня сукня

Сукня — один з поширених різновидів верхнього одягу, обов'язково з досить довгим подолом, що вкриває тіло і верхню частину ніг. У минулому розрізнялися чоловічі і жіночі сукні, але у міру диференціації чоловічого і жіночого одягу, сукня стала характерною для саме жіночого гардеробу.

СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (Н.-Лев., II, 1956, 491); Тоненька, тендітна, в білій легкій сукні, Ольга нагадувала польову квітку (Коп., Лейтенанти, 1947, 34); Арсена наздогнала струнка чорнява дівчина в білій концертній сукні (Дмит., Розлука, 1957, 204); Жалобна сукня; Шлюбна сукня; * У порівн. Сонце кидало на гору свої косі ранкові паруси і обдавало рожевим світом. Горіла трава, як зелена оксамитова сукня (Мирний, І, 1954, 248).

У самі́й су́кні — без верхнього одягу. Погода тепер чудова (+25° цілий день), я ходжу.. в самій сукні (Л. Укр., V, 1956, 421).

Історія

Червона вечірня сукня

Плаття — одне з найулюбленіших жіночих вбрань, що підкреслюють красу представниць прекрасної статі. Історія плаття почалася, мабуть, одночасно з історією людства і мінялося від однієї епохи до іншої. Яких лише платтів не бачила мода — від простих, таких, що нагадують сорочку, одіяння древніх вавілонян, до середньовічних бальних платтів, що є справжнім витвором мистецтва. Туніка, батьківщиною якої була древня Греція, аж до 14 століття вважалася нейтральним одягом, придатним як для чоловіків, так і для жінок. Плаття, залежно від моди і вдачі, що панують в суспільстві, мінялося з перебігом історії. Плаття були то вільними, приховуючи фігуру, то, навпаки, облягаючими, аби підкреслити красу тіла. Мінялася довжина і ширина рукавів, глибина і форма вирізів, тканини, фасони і крій, але лише одне залишалося незмінним — бажання жінки бути нарядною і привабливою. З часом з’явилися плаття, відповідні тій або іншій ситуації, — вечірні, весільні, бальні, практичні вбрання для подорожей, повсякденні плаття і багато інших. Проте до початку 20 століття плаття завжди було довгим. В кінці 19-го на зміну платтям з тугими корсетами прийшли вільніші так звані театральні вбрання, але спочатку вони не отримали великої популярності серед жінок, бо здавалися їм занадто вільними. Проте саме таке плаття послужили джерелом натхнення для модельєрів початку 20 століття — так з’явилися прості плаття, які можна було носити без корсета. Довжина плаття стала зменшуватися поступово. Спочатку укорочення довжини спідниці до кісточки було справжньою сенсацією не лише в світі моди, але і у сфері моралі. Таким чином шлях короткому платтю був відкритий і врешті-решт в 1960-х світ ахнув, побачивши перші зухвалі міні-спідниці. У 20 столітті також з’явилася безліч фасонів платтів — від зручного плаття-сорочки і прямого плаття з клапанами до платтів-фартухів, які стали першою жіночою робочою уніформою.


Источник: http://luxe.pp.ua/istoriya-plattya/#ixzz3stGu03qJ

Ілюстрації

1Sbjscv n2w.jpg

Медіа

Реконструкція

Пошиттям і прокатом історичних суконь у Києві займається Ніколь Стаховська

Зовнішні посилання