Старча

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.

Сучасні словники

СТАРЧА, ати, сер. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Тарас Шевченко, I, 1963, 237); — Виоремо тебе, ниво, обсіємо. Не зерно, а серце своє вкладемо в тебе, щоб зародила ти нам щастя, щоб не пускала ти поміж люди старців і старчат, не гнала своїх трудівників на край світу за тією копійчиною, за тим загорьованим шматком наймитського хліба... (Михайло Стельмах, II, 1962, 199).

Ілюстрації

Starcha2.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Академічний тлумачний словник

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 665.

Зовнішні посилання