Старча

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

СТАРЧА, ати, сер. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Тарас Шевченко, I, 1963, 237); — Виоремо тебе, ниво, обсіємо. Не зерно, а серце своє вкладемо в тебе, щоб зародила ти нам щастя, щоб не пускала ти поміж люди старців і старчат, не гнала своїх трудівників на край світу за тією копійчиною, за тим загорьованим шматком наймитського хліба... (Михайло Стельмах, II, 1962, 199).