Відмінності між версіями «Сталь»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | СТАЛЬ 1, і, жін. | ||
| + | 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю міститься не більше як 1,7% (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37); Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую (Іван Котляревський, I, 1952, 208); Полковник Чубенко повернувся знову до печі — варити сталь (Юрій Яновський, II, 1958, 242); Вслухайтесь, друзі, в дужий гомін, вдивляйтесь пильно в світлу даль, — то пломеніє сяйво домен, то із мартенів ллється сталь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 52); Вуглецева сталь; Космічна сталь; Легована сталь; Ресорна сталь; * Образно. Санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані (Леся Українка, I, 1951, 312); Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Павло Тичина, II, 1957, 7); * У порівняннях. Загриміли акорди, міцні, як сталь (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Твердим якимось, як сталь, голосом сказав [Василь]: — Марусю! Я вбив князя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 119); Блиснули довгасті сірі, мов сталь клинка, очі (Михайло Стельмах, II, 1962, 158); | ||
| + | // перен. Про колір, який нагадує цей метал. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 139). | ||
| + | ▲ Бесемерівська сталь — сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки; Булатна сталь, заст. — високого гатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат. * У порівняннях. Та невже ж то пісня лебедина.. То заграє сяйно як перлина, ..То дзвенить, немов булатна сталь (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 108); Дамаська сталь див. дамаський; Калібрована сталь див. калібрований; Кутова сталь див. кутовий; Мартенівська сталь див. мартенівський; Молібденова сталь див. молібденовий; Нержавіюча сталь див. нержавіючий; Спокійна сталь див. спокійний; Сталь-сріблянка — шліфована й полірована сталь різних марок. Буде збільшено випуск каліброваної сталі і освоєно виробництво шліфованої сталі-сріблянки (Робітнича газета, 24.I 1965, 2). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 03:00, 31 жовтня 2016
Сталь, -лі, ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = Сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) СТАЛЬ 1, і, жін. 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю міститься не більше як 1,7% (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37); Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую (Іван Котляревський, I, 1952, 208); Полковник Чубенко повернувся знову до печі — варити сталь (Юрій Яновський, II, 1958, 242); Вслухайтесь, друзі, в дужий гомін, вдивляйтесь пильно в світлу даль, — то пломеніє сяйво домен, то із мартенів ллється сталь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 52); Вуглецева сталь; Космічна сталь; Легована сталь; Ресорна сталь; * Образно. Санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані (Леся Українка, I, 1951, 312); Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Павло Тичина, II, 1957, 7); * У порівняннях. Загриміли акорди, міцні, як сталь (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Твердим якимось, як сталь, голосом сказав [Василь]: — Марусю! Я вбив князя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 119); Блиснули довгасті сірі, мов сталь клинка, очі (Михайло Стельмах, II, 1962, 158); // перен. Про колір, який нагадує цей метал. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 139). ▲ Бесемерівська сталь — сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки; Булатна сталь, заст. — високого гатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат. * У порівняннях. Та невже ж то пісня лебедина.. То заграє сяйно як перлина, ..То дзвенить, немов булатна сталь (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 108); Дамаська сталь див. дамаський; Калібрована сталь див. калібрований; Кутова сталь див. кутовий; Мартенівська сталь див. мартенівський; Молібденова сталь див. молібденовий; Нержавіюча сталь див. нержавіючий; Спокійна сталь див. спокійний; Сталь-сріблянка — шліфована й полірована сталь різних марок. Буде збільшено випуск каліброваної сталі і освоєно виробництво шліфованої сталі-сріблянки (Робітнича газета, 24.I 1965, 2).
Ілюстрації
 |
 |
|
|
