Відмінності між версіями «Ставня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 14: Рядок 14:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СТАВНЯ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СТАВНЯ 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СТАВНЯ 3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
 
|}
 
|}
  

Версія за 18:27, 4 грудня 2019

Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.

Сучасні словники

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

ставня I ст`авня -і, ж. 1) Дверцята для затемнювання із двох половин, які закріплені на лутці вікна знадвору або всередині хати. 2) Дерев'яний щит для закривання вікон ззовні.

II ставн`я -і́, ж., збірн., діал. Кілки, якими укріплюють стіни льоху, щоб не сипалася земля.

Ілюстрації

СТАВНЯ.jpg СТАВНЯ 2.jpg СТАВНЯ 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання