Спіх
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:13, 20 жовтня 2018; Yopodliesna.ij18 (обговорення • внесок)
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху немаКв. Ум. Спішо́к. Ном. № 10274.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
