Сповиток

Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. Сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. II. 75.

Сучасні словники

СПОВИТО́К, тка, чол. Те, у що загортають немовля, — пелюшки із сповивачем. * У порівняннях. Хотіла б я уплисти за водою... І вода помалу мене б у легкі хвилі загортала, немов дитину в тонкий сповиток (Леся Українка, I, 1951, 192); Він лежав у мотузах, зламаний, безсилий, як дитя в сповитку (Іван Ле, Україна, 1940, 386); // рідко. Те саме, що сповивач. Мати принесла їй цілу купу новеньких, випрасуваних сорочечок, сповитків, пелюшок (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 297). Словкник Української мови. Академічний сучасний словник 1970-1980

Ілюстрації