Відмінності між версіями «Спека»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | =Словник Бориса Грінченка= | + | ==Словник Бориса Грінченка== |
'''Спека, -ки, '''''ж. ''Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. ''На дворі стала спека, аж дихати важко. ''Левиц. | '''Спека, -ки, '''''ж. ''Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. ''На дворі стала спека, аж дихати важко. ''Левиц. | ||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| − | =Сучасні словники= | + | ==Сучасні словники== |
| − | === | + | ===[http://sum.in.ua/s/speka Академічний тлумачний словник(1970-1980)]=== |
| − | [http://sum.in.ua/s/speka | + | СПЕ́КА, и, жін. |
1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Панас Мирний, I, 1949, 380); Спека стоїть нестерпна. Вся долина під кручею по самі вінця мов налита прозорим, розтопленим склом (Олесь Гончар, III, 1959, 54); | 1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Панас Мирний, I, 1949, 380); Спека стоїть нестерпна. Вся долина під кручею по самі вінця мов налита прозорим, розтопленим склом (Олесь Гончар, III, 1959, 54); | ||
// Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату. На подвір'ї спека, як у пеклі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Зупинився [лікар] коло мартенівської печі, спека його вдарила із засипних вікон (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Нарешті, шахта, штреки, штреки.., зима вгорі, в забої спека... (Володимир Сосюра, II, 1958, 435); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14). | // Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату. На подвір'ї спека, як у пеклі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Зупинився [лікар] коло мартенівської печі, спека його вдарила із засипних вікон (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Нарешті, шахта, штреки, штреки.., зима вгорі, в забої спека... (Володимир Сосюра, II, 1958, 435); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14). | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
3. чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь. Його сповила солодка втома, як у людини, що встала з смертельного ложа, і впало десь у безодню все, чим досі жив: спека роботи, вогонь небезпеки, чад крові і боротьби... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Невже він, Сагайда, тільки тимчасово вибрів із тієї темної спеки війни й опинився поза гуркотом, поза димом та кров'ю серед цих садків? (Олесь Гончар, III, 1959, 318). | 3. чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь. Його сповила солодка втома, як у людини, що встала з смертельного ложа, і впало десь у безодню все, чим досі жив: спека роботи, вогонь небезпеки, чад крові і боротьби... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Невже він, Сагайда, тільки тимчасово вибрів із тієї темної спеки війни й опинився поза гуркотом, поза димом та кров'ю серед цих садків? (Олесь Гончар, III, 1959, 318). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 495. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 495. | ||
| − | === | + | ===[http://eslovnyk.com/%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0 E-slovnik]=== |
| − | [http://eslovnyk.com/%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0 | + | Спека |
1) Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. || Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. | 1) Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. || Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. | ||
2) Гаряча літня пора; жара. | 2) Гаряча літня пора; жара. | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
У [са́му] спе́ку — а) о такій порі дня, коли сонце особливо припікає; б) о такій порі року, коли буває особливо жарко. | У [са́му] спе́ку — а) о такій порі дня, коли сонце особливо припікає; б) о такій порі року, коли буває особливо жарко. | ||
3) чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь. | 3) чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь. | ||
| − | === | + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України online]=== |
| − | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ | + | спе́ка – іменник жіночого роду |
| − | =Ілюстрації= | + | ==Ілюстрації== |
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sun-hot.jpg|x150px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sun-hot.jpg|x150px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1341480363.jpg|x150px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1341480363.jpg|x150px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|0LK_PW2XyVs}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://medblog.in.ua/yak-dopomohty-orhanizmu-u-speku/ Як допомогти організму у спеку?] | ||
| + | |||
| + | [http://otipb.at.ua/load/pravila_povedinki_v_umovakh_anomalnoji_speki/23-1-0-4446 Правила поведінки в умовах аномальної спеки] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник(1970-1980)] | ||
| + | |||
| + | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словник України online] | ||
| + | |||
| + | [http://eslovnyk.com/ E-slovnik] | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 12:08, 23 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Спека, -ки, ж. Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. На дворі стала спека, аж дихати важко. Левиц.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
СПЕ́КА, и, жін. 1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Панас Мирний, I, 1949, 380); Спека стоїть нестерпна. Вся долина під кручею по самі вінця мов налита прозорим, розтопленим склом (Олесь Гончар, III, 1959, 54); // Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату. На подвір'ї спека, як у пеклі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Зупинився [лікар] коло мартенівської печі, спека його вдарила із засипних вікон (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Нарешті, шахта, штреки, штреки.., зима вгорі, в забої спека... (Володимир Сосюра, II, 1958, 435); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14). На спеку — туди, де дуже припікає сонце. [Стеха (одна):] Завтра знов за тяжку працю: на гаряче сонце, на спеку, спину гнути, ніженьки томити (Марко Кропивницький, I, 1958, 485); На спеці — там, де дуже припікає сонце; коли дуже припікає сонце. Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (Іван Франко, III, 1950, 8); На спеці луг не зацвіте, Коли не бризне дощик літом (Павло Грабовський, I, 1959, 189); Спека спадає (спала) — стає (стало) прохолодніше. Згасає сонце за горою. Спадає спека (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 196); В алеях було душно, хоч властиве спека вже спала, бо сонце схилялось за гори (Леся Українка, III, 1952, 621). 2. Гаряча літня пора; жара. Вже стояла літня спека. Ломицький та Маруся довгенько ходили по садочку, але ходити було важко: духота втомлювала нерви (Н.- Лев., VI, 1966, 44); У нас тепер спека надзвичайна надто для Полісся (Леся Українка, V, 1956, 81); Високі скирти. Серпень. Спека. Усе так звично: синь ріки... (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 79). У [саму] спеку: а) у таку пору дня, коли сонце особливо припікає. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); б) у таку пору року, коли буває, особливо жарко. І от у Петрівку, саме у спеку, в жару візьми та й занедужай (Панас Мирний, I, 1954, 300). 3. чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь. Його сповила солодка втома, як у людини, що встала з смертельного ложа, і впало десь у безодню все, чим досі жив: спека роботи, вогонь небезпеки, чад крові і боротьби... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Невже він, Сагайда, тільки тимчасово вибрів із тієї темної спеки війни й опинився поза гуркотом, поза димом та кров'ю серед цих садків? (Олесь Гончар, III, 1959, 318). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 495.
E-slovnik
Спека 1) Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. || Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. 2) Гаряча літня пора; жара. •• У [са́му] спе́ку — а) о такій порі дня, коли сонце особливо припікає; б) о такій порі року, коли буває особливо жарко. 3) чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь.
Словник України online
спе́ка – іменник жіночого роду
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Як допомогти організму у спеку?
Правила поведінки в умовах аномальної спеки
Джерела та література
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
