Відмінності між версіями «Спас»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Зовнішні посилання)
 
Рядок 42: Рядок 42:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 17:25, 16 листопада 2019

Спас, -са, м. 1) Праздникъ 6 августа, Преображеніе. Прийшов Спас держи рукавиці про запас. Ном. № 468. 2) Спаситель. 3) Церковь во имя Спасителя. У Межигорського Спаса тричі причащалась. Шевч.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СПАС 1, а, чол., церк. 1 Спас, також Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Свято Преображення Господнього, Преображення, Свято Спаса, Другий Спас, Великий Спас — народно-християнське свято.

Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV століття і є одним із найбільших, після Великодня, дванадесятих свят[1]. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.

Спасівський обід складався переважно з борошняних та овочевих страв і холодної риби. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблуневим вином, «щоб садовина родила», а потім переходили до інших страв[6]. У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу, є рухомим і святкується в сьому неділю після П'ятидесятниці[2].

В українському народі часто відбувалася інкультуризація свят. Це свято ми святкуємо саме тоді, коли дозрівають плоди. У цей період Христос, як Спаситель, нам являється. Він той, який показується в преображенні як Бог, який прийшов освятити і спасти людину.[. Те саме, що спаситель1. Всі вийшли, цокнув замок два рази, і Лазар лишився між чистим ліжком, столом під настільником, напроти спаса (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 194); Надія помітила, що до кутка з нагородами Вовнига ставився з не меншою пошаною, ніж до святого спаса: сідаючи за стіл, він перехрестивсь до ікони і шанобливо вклонився до грамот (Яків Баш, Надія, 1960, 246). ♦ Нехай (хай) спас боронить!, заст. — те саме, що Нехай (хай) бог боронить (милує)! (див. бог). Не перший твій та й не останній Влас, ..Он не таких стяло, — нехай боронить спас! ..А що ж робитимеш? То сказано — війна! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 130).

2. Церква, монастир на честь спасителя (у 1 знач.). Погулявши неділь ізо дві.., йдуть було [запорожці] вже з музиками до Межигірського спаса. Хто ж іде, а хто з прощальпиком танцює до самого монастиря (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 77).

3. Назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 вересня за старим стилем. Прийшов спас, бери рукавиці про запас (Номис, 1864, № 468); Дере на пасіці Панько свій мед на спаса (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); Поспіли груші й яблука на спаса (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 504).

Ілюстрації

82 fb848.jpg IMG 7805.jpg Spas.jpg 333.jpg

Медіа

[[1]] [[2]]

Див. також

Джерела та література

[3] Академічний тлумачний словник

Зовнішні посилання