Спад

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спад, -ду, м. Наклонъ, покатость. Мик. 480. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Канев. у. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме. Камен. у.

Сучасні словники

1. Дія і стан за знач. спасти, спадати 1, З, 4. Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять Від прямовисного спаду убік відхилятись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 165); Цвіту спад і весен лет — Все воднім акорді... (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 40); Після піднесення, гніву і вибуху пристрастей настав спад (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 28); Ці бесіди бадьорили Шевченка, живили надію на спад реакції (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); При швидкому спаді барометричного тиску [у хворого] значно підвищувався артеріальний тиск (Наука і життя, 7, 1962, 49). ♦ Іти (йти, піти, бути, звертати, звернути і т. ін.) на спад: а) почати зменшуватися в об'ємі, кількісно і т. ін. Озимина, кукурудза, горох відтісняють на карті, а значить і на землі, малосильні культури: пішли на спад — овес, трави (Радянська Україна, 19.XII 1961, 2); б) вступати в період свого завершення, наближатися до кінця. Оленка працювала вдень, а як війна вже почала йти на спад, стала вчитися і у вечірній школі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 230); Бій пішов на спад (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 65); Більшають ночі. Коротшають дні. Літо звертає на спад (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 84); в) почати опускатися до горизонту (про сонце). На схилі дня, як сонце йшло на спад, з примор'я ми.. вернулися назад (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 257); г) почати занепадати. Ще так недавно життя галицької молоді било свіжим джерелом енергії, — тепер все пішло на спад (Петро Колесник, Терен.., 1959, 357); На спаді: а) вкінці, близько до кінця. Червнева ніч уже на спаді (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 65); На спаді дня Василь зачиняє крамницю (Літературна Україна, 3.XI 1969, 1); б) у стані, що наближається до занепаду. Буржуазне суспільство на спаді (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 327).

2. рідко. Те саме, що водоспад.

3. Похила поверхня чого-небудь, пологий спуск (гори, горба і т. ін.). Упаде [потік] на дорогу, борзенько перебіжить її — і знов по другім боці на стрімкім спаді почне свій біг шалений (Гнат Хоткевич, II, 1966, 301); Може, збився він з дороги, Може, вітром одірвало І, як тріску ту, загнало На крутий Ельбруса спад? (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 20); Майже кожним двором на нашій вулиці можна вийти до чудових горбів з положистими спадами (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 15).

4. Криза (спад) — завершує попередній періодичний цикл і є початком наступного. Характеризується: труднощами збуту виробленої продукції, скороченням виробництва, зростанням попиту на ліквідність (готівку), збільшенням ставки позичкового відсотка. Паніка на ринку цінних паперів, курс акцій швидко падає. Закриваються і банкрутують фірми, передусім дрібні.

5. Спад (рецесія) характеризується скороченням обсягів виробництва і зниженням ділової і інвестиційної активності. Внаслідок цього збільшується зростання безробіття. Офіційно фазою економічного спаду, або рецесією, вважають падіння ділової активності, що триває понад три місяці підряд.

Ілюстрації

Спад.jpg


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 479.