Соціальна педагогіка (спеціальність)

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:36, 12 листопада 2016; Ndsuminova.ij16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
"Пам'ятайте, що перед тим, як взятися за виховання людини, треба самому зробитися людиною; треба, щоб у вас самих склався той взірець, який повинна наслідувати дитина."


(Жан-Жак Руссо)


Соц пед.jpg

Соціальна педагогіка — галузь педагогіки, що вивчає закономірності соціально-культурної адаптації людини, групи, суспільства з метою гармонізації, гуманізації їх взаємовідносин на внутрішньо-, між- та надособовому рівні. Соціальна педагогіка є галуззю педагогіки.

Основна категорія яку вона розглядає — соціалізація особистості (входження особистості в соціальне середовище, прийняття норм, цінностей та правил цього середовища).

Соціальна педагогіка в Україні — це досить молода спеціальність, яка зараз знаходиться на етапі розвитку. Як спеціальність та навчальна дисципліна вона була введена досить недавно в 90-х роках 20 ст.

Форма соціально-педагогічної роботи

Форма соціально-педагогічної роботи — варіанти організації взаємодії соціального педагога з клієнтами, спрямовані на створення умов для позитивної активності дітей і молоді, вирішення відповідних завдань соціалізації, надання допомоги та підтримки.

Одним з найбільш нерозроблених питань в теорії соціально-педагогічної роботи є класифікація форм роботи. До найбільш типових класифікаційних ознак слід віднести наступні:

  • за кількісним складом учасників (індивідуальні, групові, масові);
  • за домінуючим засобом впливу на клієнта (словесні, практичні, наочні);
  • за складністю побудови(прості, складні, комплексні);
  • за провідним напрямом діяльності (інтелектуальні, спортивно-туристичні, трудові, художньо-естетичні, краєзнавчі, екологічні);
  • за часом проведення(довгочасні, короткочасні);
  • за місцем проведення (кабінетні, вуличні).

Форми соціально-педагогічної роботи поділяються за класифікаційними ознаками:

  • Класифікайна ознака — Напрям виховної діяльності
  • Інтелектуальні (Конкурс знавців, оліипіада, брейн-рінг, бесіда, заочна мандрівка, вікторина.)
  • Художньо- естетичні (Концерт, вистава, бал, виставка творчих робіт)
  • Спортивно туристичні (Мала олімпіада, туристська сюїта, збір — похід, веселі старти.)
  • Трудові (Трудовий десант, трудова атака, День майстрів, фабрика Діда Мороза)
  • Класифікайна ознака — Кількісний склад учасників
  • Індивідуальні(з обмеж.кількістю учасників)- Бесіда, гра, творче завдання
  • Групові (у тому числі з розподілом на підгрупи) — Диспут, конкурс, рольова гра, прес — конференція, усний журнал
  • Масові — Свято, концерт, вогнище, тематичний день, фестиваль
  • Класифікаційна ознака — Домінуючий засіб виховного впливу
  • Словесні (Лекція, диспут, збори, прес конференція читання)
  • Практичні (Змагання, ярмарок, аукціон, похід)
  • Наочні (Конкурс творчих робіт, емблем, плакатів, газет)
  • Класифікаційна ознака — За місцем проведення
  • Кабінетні (Консультація, тренінг, тематичний вечір)
  • Вуличні (Рейд, ігротека, маніфестація, вулична хода)
  • Класифікаційна ознака — Складність побудови
  • Прості (Бесіда, диспут, вікторина, зустріч)
  • Складні (Усний журнал, свято, концерт, КВК)
  • Комплексні (Тематичний день, тематичний тиждень, місячник, фестиваль, акція)

Соціальний педагог

Соціальний педагог — людина, в руках якої долі інших людей, їх подальший перебіг життя.

Соціальний педагог - не професія, це стиль життя. Саме він прокладає стежку в майбутнє кожному своєму підопічному, він робить життя людей яскравішим, наставляє на вірний шлях, він вірний помічник і наставник у цій нелегкі тернистій дорозі, де формується особистість, до ньго можуть звертатися як малий, так і дорослий, він знайде гарне слово підтримки для кожного. До нього звертаються люди незалежно від життєвої ситуації, у якій опинилися. Завдання соціального педагога не втрутитись у справи, а допомогти людині самостійно вирішити свої проблемі, при потребі, надаючи соціальній нагляд.

Здійснення соціально-педагогічної діяльності

Здійснення соціально-педагогічної діяльностівідбувається у відкритій соціально-педагогічній системі та системі спеціалізованих закладів: Соціально-педагогічні служби освітніх закладів: дошкільні, загальноосвітні та професійні заклади, коледжі, ліцеї, школи-інтернати, дитячі будинки; спеціалізовані загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади. Соціальні служби спеціалізованих закладів: будинки престарілих, сімейні дитячі будинки, центри реабілітації, соціальні притулки, спецшколи для дітей з відхиленнями в розумовому і фізичному розвитку, центри зайнятості, біржі праці, в'язниці та ін. Соціальні служби організацій та підприємств: комерційні структури, гуртожитки, творчі та громадські організації, різноманітні фонди, банки, благочинні організації.

Муніципальні соціальні служби: соціальні служби, соціально-педагогічні, культурно-спортивні комплекси, центри соціальної педагогіки та соціальної роботи, відділи соціального захисту населення, відділення соціальної допомоги тощо.

Служби культурної анімації: підліткові клуби, будинки культури, школи народних ремесел, сімейні клуби, сімейні гуртожитки, ігрові площадки, парки та ін.

Валеологічні служби: психологічні центри здоров'я, профілакторії, реабілітаційні зали та комплекси, центри народних засобів оздоровлення, медпункти тощо.

Форми соціально-педагогічної діяльності поділяються на: традиційні (бесіди, вікторини, диспути, конкурси, усні журнали, тематичні вечори тощо) і нетрадиційні (молодіжні «Інтернет кафе», вуличні ігротеки, профілактичні програми «Підліток-підлітку», «Ровесник-ровеснику» тощо).

У залежності від сфер діяльності спеціаліста можна визначити такі напрямками соціально-педагогічній діяльності:

- соціально-педагогічна діяльності з сім'єю (проблемною, віруючими батьками, з сім'єю, в якої є обдаровані або хворі діти);

- соціально-педагогічна діяльності в системі шкільної освіти;

- соціально-педагогічна діяльності в мікрорайоні;

- соціально-педагогічна діяльності в притулках;

- соціально-педагогічна діяльність в інтернатних закладах;

- соціально-педагогічна діяльності з важкими дітьми, з дітьми з «групи ризику»;

- соціально-педагогічна діяльності у виправних закладах;

- соціально-педагогічна діяльність як організація дозвілля.

Кожен напрям діяльності має відповідну методику, яка здійснюється за певним алгоритмом, має свою стратегію і тактику і своє спрямування. Однак спільним є логіка діагностики клієнта: вивчити, щоб знати; знати, щоб зрозуміти; зрозуміти, щоб допомогти.

Загальна концепція допомоги полягає:

1) у виявленні причин деформації в розвитку клієнта, пошук засобів і способів їх усунення, зміни середовища в інтересах клієнта;

2) розробки адекватної методики соціально-педагогічного процесу, який дозволить нормальному розвитку клієнта.

Організація допомоги повинна ґрунтуватися на положеннях ООН: загальній декларації прав людини і Конвенції про права дитини. Успіх допомоги можливий за умови об'єднання всіх суб'єктів в єдину систему, центром якої має стати соціальна, психологічна, соціально-правова, психолого-медико-педагогічна служба.

Спеціальність очима студентів

"Можливо, це лише моя думка, але ця професія скоро набере обертів і буде потрібна по всьому світові, бо люди, які мають проблеми в тій чи іншій сфері, не завжди можуть звернутися до спеціаліста. Хоч в Україна працює багато соціальних служб, де працює безліч кваліфікованих працівників, та високоосвічених спеціалістів можна порахувати на пальцях. Тому, соціальний педагог - дуже важлива професія, адже саме вона робить з людей видатних особистостей, які в подальшому мають визнання серед інших. Соціальними педагогами не стають,ними народжуються".

Основне завдання

Основне завдання соціальної педагогіки, як навчальної дисципліни полягає у підготовці кваліфікованих фахівців соціальних педагогів, вивчення різних проблем у галузі педагогічних наук, а як спеціальність допомога особистості у вирішенні різних життєвих ситуацій, що виникають протягом життєвого шляху особистості.В основному це проблеми соціалізації особистості.

Bez imeni 2.jpg

Соціальний педагог, як фахівець повинен дотримуватись таких основних норм та правил:

  • Толерантність — соціальний педагог повинен терпляче ставитися до своїх клієнтів і не виражати до них як не симпатії,так і не антипатії.
  • Конфіденційність отриманої інформації — соціальний педагог не має права розголошувати отриману інформацію про свого клієнта, про його проблеми та негаразди, окрім таких винятків: якщо ця інформація може нашкодити клієнту чи комусь іншому; якщо ця інформація потрібна для проведення слідства; та інші випадки що передбачені чинним законодавством України, тоді інформація підлягає розголошенню.
  • Професіоналізм фахівця — соціальний педагог повинен мати належну освіту та належний рівень кваліфікації щоб плідно працювати в своїй галузі. Також соціальний педагог повинен підвищувати та покращувати свій рівень професіональності вивчаючи нові і опрацьовуючи нові джерела і публікації, статті та видання які можуть покращувати його професіональний рівень. Для підвищення своєї професійності соціальний педагог повинен також проходити курси підвищення кваліфікації, які діють при навчальних закладах, які готують соціальних педагогів.
  • Клієнтоцентризм — для соціального педагога інтереси клієнта повинні бути вище своїх власних інтересів.

Випускники

Випускники спеціальності «Соціальна педагогіка» можуть працювати в освітніх закладах усіх ступенів, будинках та центрах дитячої освіти і виховання, культурологічних центрах і школах художнього мистецтва, соціально-виховних школах і клубах, дитячих і громадських організаціях та об’єднаннях, службах опіки, службах у справах неповнолітніх, у спеціальних дитячих закладах закритого типу, державних центрах та службах соціальної роботи, осередках соціального захисту та допомоги, центрах зайнятості і працевлаштування, закладах системи превентивного виховання і пенітенціарної системи, займатися приватною практикою у педагогічній діяльності.

Випускники спеціальності «Соціальна педагогіка» можуть обіймати посади:

  • викладач соціально-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах,
  • організатор позакласової та позашкільної виховної роботи з дітьми,
  • завідувач центру (молодіжного, реабілітаційного, колекційного та ін.);
  • начальник кабінету (методичного, ресурсного та ін.);
  • вихователь-методист;
  • інспектор з охорони дитинства, соціальний працівник, (1,2 категорія), державний інспектор соціальної та освітянської сфери.

Вступникам

Інформацію для вступників Ви можете переглянути за наступними посиланнями:

Джерела

  • «Вісник психології і соціальної педагогіки».
  • Шевців З. М. Основи соціально-педагогічної діяльності. Навч. посіб. / З. М. Шевців — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 248 с. ; Богданова І. М. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник — Харків: Бурун Книга, 2011. — 160 с.

Див. також