Відмінності між версіями «Сопун»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Сопун, -на, '''''м. ''Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297. Категорія:Со) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Сопун, -на, '''''м. ''Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297. | '''Сопун, -на, '''''м. ''Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297. | ||
[[Категорія:Со]] | [[Категорія:Со]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Sopun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | СОПУ́Н, а, чол., розм. Той, хто сопе, має звичку сопіти. Коли Ярошенко з Чумаком.. постукали в двері глитая, їм відчинив сам старий сопун (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 236). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 462. | ||
Версія за 20:14, 26 листопада 2017
Словник Грінченка
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СОПУ́Н, а, чол., розм. Той, хто сопе, має звичку сопіти. Коли Ярошенко з Чумаком.. постукали в двері глитая, їм відчинив сам старий сопун (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 236).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 462.
